РЯ́БЧЕНКО Сергій Михайлович (22. 10. 1940, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1978), професор (1987), член-кореспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закінчив Дні­пропетровський університет (1962), де 1962–63 й працював. Від 1966 — в Ін­ституті фізики НАНУ (Київ): від 1989 — завідувач лабораторії фізики магнітних явищ, від 1995 — завідувач одно­ймен­ного від­ділу; за сумісництвом 1985–89 та від 1994 — професор Київського університету імені Т. Шевченка. 1989 обраний народним депутатом СРСР, а на зʼ­їзді народних депутатів — до ВР СРСР; був за­ступником голови комітету ВР СРСР з питань науки і технологій. Голова Державного комітету України з питань науки і технологій (1991–95). Президент Українського фізичного товариства (1998–2002). Наукова діяльність присвячена про­блемам радiо­спектро­скопiї твердого тіла, фiзики магнiтних явищ, магнiтооптики, високотемпературної над­провiдностi та нанофiзики. Виконав значний цикл досліджень магнітного резонансу у квазідвовимірних кри­сталах; разом із спів­робітниками вперше спо­стеріг і пояснив явище гігантського спінового роз­щепле­н­ня зон­них станів носіїв струму і екситонів у твердих роз­чинах звичайних напів­провід­ників з магнітними (магніторозчинені або «напів­магнітні» напів­провід­ники), виявив і пояснив основні властивості таких систем; ґрунтовно ви­вчив магнітні наночастинки та нано­структури. Був керівником проєктів CRDF і Intas, українсько-французського проєкту за про­грамою «Дні­про», учасником проєкту НАТО «Наука заради миру» та ін. Спів­автор книги для молоді «Тим, хто торує шлях в науку» (К., 2008).