Айхенвальд Лев Ісайович
АЙХЕНВА́ЛЬД Лев Ісайович (02(14). 11. 1873, м. Балта Подільської губ., нині Подільського р-ну Одеської обл. — 14. 02. 1954, Одеса) — лікар-психіатр. Брат Ю. Айхенвальда. Доктор медичних наук, професор (1935). Учасник російсько-японської 1904—05, 1-ї і 2-ї світових воєн. Навчався на юридичному факультеті Новоросійського університету в Одесі (1892—93), закінчив Юрʼєвський університет (нині Тарту, Естонія, 1898). Працював у психіатричних лікарнях Одеси та Уфи (Росія), зокрема 1921—41 та 1944—52 — головним лікарем Одеської психіатричної лікарні. Водночас від 1925 — приват-доцент, 1935—41 — професор Одеського медичного інституту; також викладав в Одеському інституті удосконалення лікарів. Наукові дослідження з клінічної, судової та громадської психіатрії, питань організації психіатричної допомоги населенню. Співавтор підручників «Уход за душевнобольными: Для младшего медицинского персонала психиатрических больниц» (О., 1940), «Краткое руководство по психиатрии: Для среднего медицинского персонала психиатрических учреждений» (К., 1947).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К характеристике русских психиатрических больниц // Соврем. психиатрия. 1913. № 5; О децентрализации психиатрической помощи населению Уфимской губернии. Уфа, 1915; К вопросу о людоедстве // Соврем. медицина. 1924. № 4–6; К вопросу о связи между туберкулезом и шизофренией // Врачебное дело. 1925. № 24–26 (співавт.); Криминальная психопатология. Ленинград, 1928; К анализу причин быстро наступающих летальных исходов в психиатрическом стационаре. (По материалам Одесской психиатрической больницы) // Невропатология и психиатрия. 1938. Т. 7, вып. 7–8.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
