ЧА́ЙКА Іван Федосі­йович (23. 11. 1945, с. Лютенька Гадяцького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл.) — прозаїк, публіцист, педагог. Лауреат премії імені В. Малика (2009), обласного конкурсу «Краща книга Полтавщини» (2014). Закінчив Полтавські сільськогосподарський (1969) та педагогічний (1980) ін­ститути. Працював агрономом (1969–74), учителем фізкультури та історії, директором 8-річної (1980–92) та середньої (1992–2011) лютенських шкіл. Спів­працював із Гадяцьким ра­йон­ним історико-крає­знавчим музеєм; заснував у Лютеньці меморіальний музей видатного земляка, винахідника бо­йових порохових ракет О. Засядька (народився 1779 в Лютеньці), якому присвятив низку публікацій («Шлях до космосу починався в Лютеньці», «Байконур у Лютеньці» тощо). Дебютував стат­тею «Пов­ста­н­ня Леонтія Христового» у газеті «Зоря Полтавщини» (1998, 26 червня). Автор історичних документальних романів «Дзвони над Лютенькою» (2001; про трагічну долю українського народу в 1920-і рр., що повʼязана із становле­н­ням більшовизму, головним героєм ви­ступає отаман Леонтій Христовий) та «Віхá» (2018; обидва — Гадяч; про Визвольні змага­н­ня 1917–21), книги з історії с. Лютенька «Від землі до космосу», оповідань («У герці», «Від­лу­н­ня») та низки газетних статей з історії рідного краю.