СТО́ЙКО Степан Михайлович (14. 03. 1920, с. Кричово, нині Тячівського р-ну Закарпатської обл. — 22. 10. 2020, Львів) — геоботанік, еколог, фітосозолог. Батько Р. Стойки. Доктор біо­логічних наук (1969), професор (1980). Дійсний член НТШ. Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2010). Закінчив Львівський сільськогосподарський ін­ститут (1949). Працював 1949–51 інженером лісового господарства Ужгородського лісгоспу; 1955–64 — доцент кафедри ботаніки і дендрології Львівського лісотехнічного ін­ституту; 1964–74 — в Державному природо­знавчому музеї АН УРСР: від 1970 — завідувач від­ділу охорони природних екосистем; від 1974 — в Ін­ституті екології Карпат НАНУ (обидва — Львів): 1974–2000 — завідувач від­ділу охорони природних екосистем, від 2000 — головний науковий спів­робітник; водночас 1972–2000 — професор кафедри фізичної гео­графії Львівського університету; від 2009 — професор кафедри екології Львівського університету без­пеки жит­тєдіяльності. Ви­вчав лісові екосистеми Карпат і Волино-Поді­л­ля. Дослідив ценотичну структуру дубових лісів Карпат та встановив нові для України види дуба. Ви­значив висотні закономірності пошире­н­ня лісових екосистем у Карпатах та анемооро­графічні причини ката­строфічних вітровалів гірських лісів.