Тимофєєв Володимир Федорович

ТИМОФЄ́ЄВ Володимир Федорович (05(17). 08. 1858, Полтава — 14. 12. 1923, Харків) — фізико-хімік. Доктор хімії (1906), професор (1894). Учень М. Бекетова. Закінчив Харківський університет (1881), де від­тоді й працював (з пере­рвою): приват-доцент (від 1887), професор (1908—22) кафедри фізичної хімії; водночас 1888—99 викладав у Харківському технологічному ін­ституті. Засновник і перший директор (1922—23) Українського ін­ституту прикладної хімії (Харків). 1889—90 стажувався в Німеч­чині в наукових лабораторіях В. Оствальда та В. Меєра. 1899—1908 — професор кафедри фізичної хімії, 1906—08 — директор Київського політехнічного ін­ституту. Ви­вчав природу без­водних роз­чинів, екс­периментально дослідив роз­чин­ність органічних і неорганічних речовин у цих роз­чинах за різних температур, а також тепловий ефект при утворен­ні без­водних роз­чинів (1904). Результати його робіт стали під­твердже­н­ням хімічної теорії роз­чинів.