ТАРЕ́ЛІН Анатолій Олексі­йович (10. 10. 1940, м. Орел, РФ) — теплофізик, фахівець у галузі енергомашинобудува­н­ня. Доктор технічних наук (1994), професор (2006), член-кореспондент НАНУ (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009), премія імені Г. Проскури АН УРСР (1982). Закінчив Харківський політехнічний ін­ститут (1965). Від­тоді працює в Ін­ституті енергетичних машин і систем НАНУ (Харків): 1977–85 — вчений секретар, 1985–2020 — завідувач від­ділу загальнотехнічних досліджень в енергетиці, 2000–09 — за­ступник директора з наукової роботи, від 2020 — головний науковий спів­робітник від­ділу комплексних енерготехнологій. Зробив вагомий внесок у роз­виток теорії та інженерної практики проєктува­н­ня проточних частин турбомашин. За­пропонував методи оптимального комплексного проєктува­н­ня остан­нього ступеня турбіни з урахува­н­ням вимог термогазодинаміки, статичної та динамічної міцності, конструюва­н­ня, технології та умов екс­плуатації. Засновник наукового напряму — електрофізичні дослідже­н­ня у теплофізичних процесах парових турбін. Під його керівництвом створено й впроваджено в енергомашинобудівній галузі першу в СРСР систему автоматизованого проєктува­н­ня турбін­них ступенів (САПР «Лопатка»). Вперше у світовій практиці об­ґрунтував існува­н­ня електричних зарядів великої густини у волого-паровому середовищі при біля­звукових швидкостях потоку, що до­зволило роз­робити теоретичні й практичні методи раціонального керува­н­ня електрофізичними явищами в проточній і вихлопній частинах турбін, а також за­пропонувати нетрадиційні методи їхньої діагностики. Роз­робляє теоретичні основи, методи та практичні рекомендації під­вище­н­ня ефективності та надійності паротурбін­них установок за рахунок оптимізації режимних параметрів функціонува­н­ня ТЕС і ТЕЦ, що працюють у сучасних умовах енергоринку.