Стешенко-Куфтіна Валентина Костянтинівна

СТЕШЕ́НКО-КУФТІНА́ Валентина Костянтинівна (20. 01(02. 02). 1904, м. Лебедин Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 26. 08. 1953, Риґа) — піаністка, педагог, фольклорист. Дружина Б. Куфтіна. Закінчила Київську консерваторію (1923; кл. фортепіано Ф. Блуменфельда). 1923—28 працювала у Київській музичній професійній школі. Водночас 1924—30 ви­ступала із сольними концертами у Києві та інших містах СРСР. У репертуарі — твори Й.-С. Баха, Ф. Шопена, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Ліста, Р. Шуман­на, О. Скрябіна, С. Рахманінова. Під­тримувала творчі контакти із Б. Лятошинським, була першою виконавицею його усіх фортепіан­них творів (присвятив їй Сонату № 13). Виконавській манері С.-К. були притаман­ні мас­штабність, оркестральність мисле­н­ня, декламаційна виразність інтонува­н­ня. 1928 пере­їхала до Москви, збирала і ви­вчала музичний фольклор, була учасницею фольклорних екс­педицій на Керченський пів­острів, Далекий Схід, у Пів­нічну Осетію та Грузію. 1930—33 пере­бувала на заслан­ні в с. Кубенське Архангельської обл. (РФ). 1933 пере­їхала до Тбілісі: від 1934 — науковий спів­робітник Державного музею Грузії, від 1935 — викладач спеціального фортепіано Консерваторії. Від 1942 — професор, від 1947 — завідувач (до 1950) кафедри фортепіано Київської консерваторії.