Арсеній (Іващенко)
АРСЕ́НІЙ (Іващенко Антон Ілліч; січень 1830, с. Шамівка Олександрійського пов. Херсонської губ., нині у складі с. Дмитрівка Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 18. 02. 1903, м. Новгород, Росія) — церковний діяч, історик. Закінчив Київську духовну академію (1853). Був викладачем у Волинській (Луцьк, 1854–59), Воронезькій (нині РФ, 1859–63; у 1863–68 — інспектор), ректором Полоцької (нині Білорусь, 1868–72) духовних семінарій, членом Комітету духовної цензури в Санкт-Петербурзі (від 1872), настоятелем Московського ставропігійного Заіконоспаського монастиря (від 1886), членом Московської синодальної контори (1889). Від 1893 — єпископ Каширський, вікарій Тульської єпархії, єпископ Кирилівський, вікарій Новгородської єпархії. Автор праць з історії православної церкви, перекладів грецьких авторів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Летописи церковных событий и гражданских, поясняющих церковные, от Рождества Христова. С.-Петербург, 1869; История православной греческой Церкви на острове Сицилии // Православ. обозрение. 1871. Кн. 6; По поводу вопроса об Афонском монастыре святого Пантелеймона. С.-Петербург, 1876; Несколько страниц из истории христианства в Персии // Христиан. чтение. 1881. Ч. 1, № 5/6; Попытка основания православной архиерейской кафедры в городе Немирове в XVIII столетии // Киев. старина. 1883. № 4.