СОВИ́НСЬКИЙ Василь Карлович (02. 02. 1853, м. Немирів Брацлавського пов. Подільської губ., нині Він­ницького р-ну Він­ницької обл., за іншими даними — м. Чугуїв Зміївського пов. Харківської губ., нині Харківської обл. — 12. 04. 1917, Київ) — зоолог. Батько В. Совинського. Професор (1916). Закінчив Немирівську гімназію (1875). Викладав в учительських семінаріях. Від 1875 на­вчався на природничому від­ділен­ні фізико-математичного факультету Університету св. Володимира у Києві, де водночас із на­вча­н­ням від 1877 працював консерватором, лаборантом лабораторії зоології, від 1886 — приват-доцентом, від 1905 — в. о. екс­траординарного професора кафедри зоології, 1915–17 — завідувачем зоологічного кабінету. Вперше в Університеті читав курс гео­графії тварин. 1903 захистив дисертацію на ступінь магістра зоології на тему «Введение в изучение фауны Понто-Каспийско-Аральского морского бас­сейна, рас­сматриваемой с точки зрения самостоятельной зоогео­графической провинции», у якій зробив історичний огляд знань про склад і характер фауни морів Понто-Ка­спійсько-Аральського басейну, про­аналізував спів­від­ноше­н­ня між фаунами цих морів. Ви­вчав прісноводних та морських ракоподібних України та Європи, зокрема веслоногих, гі­л­лястовусих, рівноногих, бокоплавів, десятиногих. Досліджував також губок Дні­пра. За працю «Амphipoda озера Байкал (родина Gammaride)» 1915 нагороджений премією імені І. Рахманінова. Роз­вивав такі напрями, як історично-фауністична зоогео­графія, регіональна зоогео­графія (фауністика), за­ймався фаунами конкретних регіонів і ра­йонува­н­ням Земної кулі на фауністичні регіони різного рангу (царства, області, пі­добласті). Президент Київського товариства природо­знавців, 1890–94 та 1901–13 був редактором його ви­да­н­ня — «Указатель рус­ской литературы по математике, чистым и прикладным естествен­ным наукам, медицине и ветеринарии», що систематизував усю наукову літературу, ви­дану в Російській імперії за десятки років.