РЕ́ЙНГАРД Володимир Васильович (Вільгельмович; 07. 12. 1850, за іншими даними — 1856, Харків — 01. 04. 1912, там само) — зоолог. Брат Л. Рейнгарда. Закінчив Харківський університет (1875), де був залишений для під­готовки до професорського зва­н­ня, у межах якої здійснив на­вчальні по­їздки до Німеч­чини, Австрії, Швейцарії, Франції, Італії. Наукову діяльність роз­почав в Одесі у лабораторії під керівництвом О. Ковалевського. Спочатку цікавився хімією та бактеріологією, згодом ви­вчав теорію роз­витку зародкових пластів. Від 1877 — позаштатний, від 1880 — штатний викладач Харківського реального училища, водночас — викладач Харківської жіночої гімназії; від 1883 — приват-доцент, від 1885 — екс­траординарний, від 1890 — ординарний професор, 1900–04 — секретар та декан фізико-математичного факультету Харківського університету. Від 1910 читав курс ембріології та гістології у Харківському жіночому медичному ін­ституті. Деякий час працював у Пастерівському ін­ституті в Парижі, де спеціалізувався на досліджен­ні інфекційних захворювань, про­блем мікробіо­логії, імунології та роз­робле­н­ня вакцин. Був прибічником дарвінізму. Наукові дослідже­н­ня остан­ніх років життя стосувалися ембріології та систематики тварин.