Цаль Микола Олексійович
ЦАЛЬ Микола Олексійович (05. 12. 1933, с. Кульно, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 13. 11. 1987, Львів) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1981), професор (1983). Закінчив Львівський університет (1958), де відтоді й працював: 1980–87 — завідувач кафедри напівпровідників. Наукові дослідження: радіаційна фізика твердого тіла, зокрема іонних кристалів; радіаційна стійкість діелектричних матеріалів для твердотільної електроніки та лазерних систем; розроблення квазіметалевої моделі колоїдних центрів лужного металу — Х-центри (модель Глаубермана—Цаля); пульсівний періодичний характер виділення компонент лужно-галоїдних кристалів у процесі їх радіолізу; вплив домішок на електричні, оптичні та механічні властивості кристалів; підвищення якості діелектричних елементів для запису інформації електронним пучком; радіаційно-стійкі діелектричні матеріали для електронно-запамʼятовуючих пристроїв.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование влияния анионных примесей на процесс коагуляции F-центров в кристаллах хлористого калия // Физика твердого тела. 1964. Т. 6 (співавт.); Электронно-микроскопическое наблюдение дефектов, возникающих при радиационном разрушении щелочногалоидных кристаллов // Докл. АН СССР. 1979. Т. 244 (співавт.); Металлизация поверхности тонких слоев диэлектрических соединений под действием электронного облучения // Журнал технической физики. 1980. Т. 50; Пульсирующее выделение водорода из облученных кристаллов NaCl, легированных ионами гидроксила ОН // Физика твердого тела. 1982. Т. 24; Распыление кристаллов NaCl с примесью кислорода под воздействием различных видов ионизирующего излучения // Украинский физический журнал. 1984. Т. 29 (усі — співавт.).