ТАЛІ́ЄВ Валерій Іванович (10(22). 02. 1872, м. Лукоянов, нині Нижньогородської обл., РФ — 01. 02. 1932, Москва) — ботанік. Доктор природничих наук (1916), професор (1919). Закінчив гімназію при Ніжинському історично-філологічному ін­ституті (нині Чернігівська обл., 1890), Казанський (Росія, 1894) та Харківський університети. 1897–99 служив військовим лікарем у Феодосії (нині АР Крим). 1899–1919 працював у Харківському університеті: приват-доцент, від 1917 — декан; водночас викладав ботаніку в Харківському ветеринарному ін­ституті. Провадив природо­охорон­ну діяльність, організував низку ви­ставок в містах України, був засновником і головою Харківського товариства аматорів природи. Від 1919 — професор кафедри ботаніки, директор Ботанічного саду Петровської сільськогосподарської академії (Москва); водночас — професор кафедри методики сільськогосподарської ботаніки Вищих педагогічних курсів у Москві; від 1931 — професор кафедри агроботаніки Московського зернового ін­ституту. Досліджував рослин­ність Криму, пита­н­ня прикладної ботаніки, охорони природи.