У́ГОЛЄВ Олександр Михайлович (09. 03. 1926, Катеринослав, нині Дні­про — 02. 11. 1991, Санкт-Петербург) — фізіолог. Доктор медичних наук (1958), академік АН СРСР (1984). Премії імені І. Па­влова (1963) та імені І. Сєченова (1968) АН СРСР. Державні нагороди СРСР. На­вчався у 2-му Московському медичному ін­ституті, Військово-морській академії (Ленін­град, нині Санкт-Петербург), Ленін­градському університеті, закінчив Дні­пропетровський медичний ін­ститут (нині Дні­про, 1948). Працював 1949–55 у Стоматологічному ін­ституті в Ленін­граді; 1955–60 — в Ін­ституті нормальної і патологічної фізіології АМН СРСР (Москва); від 1960 — в Ін­ституті фізіології АН СРСР (Санкт-Петербург): від 1963 — завідувач лабораторії фізіології харчува­н­ня. Наукові дослідже­н­ня з фізіології травле­н­ня. Від­крив мем­бран­не травле­н­ня, описав загальні ефекти кишкової гормональної системи; роз­винув теорію походже­н­ня та еволюції травних процесів, концепцію білкової організації та еволюції фізіологічних функцій, екс­креторну теорію походже­н­ня секреції, метаболічну теорію апетиту. Об­ґрунтував основні положе­н­ня нової між­дисциплінарної науки — трофології. Автор циклу робіт з питань створе­н­ня та за­стосува­н­ня синтетичної їжі. У Санкт-Петербурзі на будівлі Ін­ституту фізіології РАН вченому від­крито меморіальну дошку.