Стеценко Ксенія Олександрівна
СТЕЦЕ́НКО Ксенія Олександрівна (30. 05. 1959, с. Войтове Верхньо-Теплівського, нині Щастинського р-ну Луганської обл.) — живописець. Заслужений художник України (2018). Членкиня НСХУ (2000). Закінчила факультет текстилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1983; викл. К. Звіринський, В.-Ю. Манастирський). Відтоді до 2006 — художник-десинатор Херсонського бавовняного комбінату; від 2006–10 — старший викладач кафедри дизайну Херсонського технічного університету. Твори С. вирізняються силою почуттів, свіжістю палітри; у них — пульсуючі ритми життя, емоційна схвильованість і глибокі роздуми художниці. Її портрети приваблюють радістю молодості, світлою одухотвореністю, мʼякою задумливістю, легким сумом. У пейзажах та натюрмортах — багатство колористичних рішень у зображенні краси й гармонії світу природи. Учасниця обласних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1985. Персональні — у Херсоні (2001, 2010, 2017), Миколаєві, Одесі (обидві — 2004). Деякі роботи мисткині зберігають у Херсонському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дівчина в голубій краватці» (1993), «Очікування», «Ілюзії та реальність», «Дівчина з квітами» (усі — 1997), «Сестра» (1998), «Вікно», «Місто моєї мрії», «Дівчинка» (усі — 1999), «Ранок», «Герань» «Латиноамериканський танок», «Мандри», «Оплакування», «Щасливе дитинство», «Дівчина із зеленим бантом», «Воїн», «Жалюзі», «Осінь», «Осінній натюрморт» (усі — 2000), «Автопортрет» (2000, 2007), «Чоловічий портрет», «Жінки, квіти та фрукти», «Ранок», «Юність» (усі — 2001), «Піаністка» (2004), «Херсонський дворик» (2007), «Персики на таці» (2010), «Український Крим», «Рим» (обидва — 2012), «Дика слива» (2014), «Зимова казка», «Місячна ніч» (обидва — 2015), «Дорога на Кринки» (2016), «Верба», «Гроза» (обидва — 2017), «Дощ», «Червоне листя» (обидва — 2019), «Ромашки» (2021), «Зима на Хмельниччині», «Село Нижнє. Хмельниччина» (обидва — 2026).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 