ФЕ́ДОРОВ Валентин Йосипович (01. 10. 1914, Київ — ?) — тефлофізик. Доктор технічних наук (1974), професор (1976). Закінчив Ленін­градський кораблебудівний ін­ститут (нині Санкт-Петербург, 1939). Від­тоді працював у Ленін­градському Центральному КБ № 4; 1940–41 — на Харківському авіаційному заводі; 1942–47 — на Київському заводі «Ленінська кузня»; 1947–86, 1989–95 — в Ін­ституті технічної теплофізики НАНУ (Київ): 1955–62 — старший науковий спів­робітник, 1962–83 — завідувач від­ділу динаміки теплових процесів, 1983–84 — консультант, 1984–86, 1989–95 — старший інженер. Від 1996 — на пенсії. Засновник наукового напряму «Динаміка теплових процесів», що узагальнює закономірності пере­несе­н­ня та пере­творе­н­ня енергії з урахува­н­ням часових змін. Зробив значний внесок у роз­виток теорії і практики турбобудува­н­ня, атомної та геотермальної енергетики.