ХОВА́ЄВ Вʼячеслав Олександрович (26. 09. 1911, м. Катеринослав, нині Дні­про — 26. 07. 1977, там само) — живописець і графік. Член СХУ (1954). Закінчив Всеросійську АМ (1939; викл. І. Бродський, О. Любимов). Працював викладачем Дні­пропетровського художнього училища (1940–60). Роботи виконував у реалістичних традиціях радянського мистецтва. Для його творчості характерні композиційна вивіреність, кольорова гармонія. Основна тематика — події 2-ї світової війни, післявоєн­на від­будова, людина праці. Створюючи образ простого трудівника (шахтаря, ливарника), митець намагався під­креслити індивідуальність людини, висвітлити сильні й благородні риси її характеру. У 1970-х рр. створив чимало робіт, де самобутньо й оригінально роз­крив романтику позаземних подорожей, повсякден­ної праці космонавтів, інженерів і кон­структорів («Від­кри­т­тя на Місяці», «В місячній ущелині», «Дослідники» та ін.). Х. ві­домий як майстер етюду (роботи виразні та повноцін­ні, не менш значущі, ніж великі картини). У пейзажах художник різноманітно, але завжди проникливо пере­давав атмо­сферу й на­стрій. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких ви­ставок від 1939. Деякі роботи Х. зберігають у Національному художньому музеї України (Київ), Дні­провському художньому музеї, Музеї українського живопису (Дні­про).