ВІД­ГА́ЛЬМ Гнат Мартинович (20. 09. 1835, м. Реґенсбурґ, Німеч­чина — 20. 12. 1903, Одеса) — зоолог. На­вчався в міському училищі св. Людовіка (м. Мюнхен, Німеч­чина), у Королівському Гол­ландському ін­ституті для синів вищих чиновників. 1860 на за­проше­н­ня поміщика І. Шатілова пере­їхав до його маєтку Тамак у Криму, де працював натуралістом-орнітологом, ви­вчав місцеву степову та морську фауну. Від 1862 — препаратор Зоологічного музею Рішельєвського ліцею, від 1864 — консерватор та лаборант Зоологічного кабінету Новоросійського університету (обидва — Одеса). Дійсний члені член-кореспондент багатьох наукових товариств та громадських організацій, зокрема Ентомологічного товариства, Філоксерного комітету (обидва — Санкт-Петербург), Новоросійського товариства дослідників природи, Товариства сільського господарства Пів­ден­ної Росії (обидва — Одеса). Зробив вагомий внесок у роз­виток прикладної ентомології та захисту сільськогосподарських культур, зокрема роз­робив методи боротьби з гес­сенською мухою та хлібним жуком, від­крив і описав грибкові хвороби комах (ураже­н­ня грибом Metarhiziumanisopiiae), заклавши фундамент для викори­ста­н­ня мікроорганізмів замість хімічних засобів, заснував першу в Російській імперії станцію для дослідже­н­ня філоксери. Важлива роль В. як ентомолога у музейній справі — його колекції комах стали базою для ви­вче­н­ня фауни Причорноморʼя та досі не втратили наукової цін­ності. У галузі палеонтології хребетних ви­вчав викопних ссавців (гіпаріонів, мастодонтів, жирафів) із роз­копок по­близу с. Гребеники (нині Одеська обл.), що дало змогу реконструювати екосистеми пізнього міоцену. Описав декілька нових видів викопних птахів, зокрема великих нелітаючих птахів (Gryzaja). Створив колекцію черепів керченських макроцефалів. Брав участь у роз­копках в одеських катакомбах та печерах по­близу Нерубайського (нині Одеська обл.), де було зна­йдено числен­ні рештки вимерлих тварин, як от печерні ведмедиці, гієни та верблюди. Уперше описав деяких птахів міоценового періоду, зна­йдених в околицях Одеси.