РО́ДАК Іван (29. 08. 1921, с. Строчин, нині Свидницького округу, Словач­чина — 30. 08. 1992, м. Пряшів, нині Словач­чина) — український письмен­ник, журналіст у Словач­чині. Член Спілки чехословацьких журналістів (1950). Брав участь в антифашистському русі молоді, був увʼязнений. Від 1952 працював у редакції газети «Нове життя»; 1959–81 — у Кра­йовому комітеті КП Словач­чини та адміністрації преси ЦК Культурної спілки українських трудящих (обидва — Пряшів). Публіцистичні праці друкував у газеті «Нове життя», журналах «Дружно вперед», «Дукля», збірці «Десять літ Пряшівського краю» (1955). Видав пʼєсу «Камʼяні серця» (1956), збірки гумористичних оповідань «Дашто за дашто», «Між людьми» (обидві — 1974), «Чорт не спить» (1977). Частину творів написав лемківським діалектом.