СТОРІ́ЖКО Володимир Юхимович (26. 10. 1935, с. Вільхуватка Великобурлуцького, нині Купʼянського р-ну Харківської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1978), академік НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Народний депутат України (1994–98). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2008) та 4-го (2016) ступенів. Закінчив Харківський університет (1958). Від­тоді працював у Харківському фізико-технічному ін­ституті АН УРСР: від 1972 — завідувач від­ділу ядерної фізики; 1988–91 — керівник Сумського від­діле­н­ня Ін­ституту металофізики АН УРСР; 1991–2021 — засновник і директор, від 2021 — почесний директор, радник при дирекції, водночас від 1994 — завідувач від­ділу ядерно-фізичних досліджень Ін­ституту прикладної фізики НАНУ (Суми). У ВР України 2-го склика­н­ня — голова Комітету з питань науки та народної освіти (1994–98). Голова Державного комітету України з питань науки, техніки та промислової політики (1995–96). Ранні наукові здобутки пере­важно повʼязані з дослідже­н­нями резонансних ядерних реакцій з протонами на легких ядрах, у результаті яких вперше від­крито i детально досліджено граничні аномалії у пере­різах i поляризації на ядрах 1р-оболонки; виявлено ефекти сильного вишиковува­н­ня кінцевих ядер за пiдбарʼєрних енергій протонів на ядрах із середньою атомною масою; встановлено i пояснено закономірності у кутових роз­поділах i кореляціях по­близу порогу емісії нейтронів. Ви­вчав прикладні аспекти реакцій з протонами. Головним результатом цих робіт є здійсне­н­ня про­грами роз­робле­н­ня i впровадже­н­ня аналітичних при­скорювальних комплексів, за­стосува­н­ня яких дає можливість вирішувати наукові про­блеми в багатьох галузях техніки, біо­логії, геології, медицини. Остан­німи роками досліджує фізичні аспекти атомно-водневої енергетики та функціонува­н­ня її гібридних систем.