ТИТКО́ Олексій Іванович (10. 10. 1943, с. Лихоліти Чорнобаївського р-ну Полтавської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 12. 02. 2017, Київ) — фахівець у галузі електромеханіки, енергетичного електромашинобудува­н­ня та електро­енергетики. Доктор технічних наук (1987), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2009). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1990). Премія імені Г. Проскури АН УРСР (1979). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965). Від­тоді працював в Ін­ституті електродинаміки НАНУ (Київ): 2000–17 — завідувач від­ділу моделюва­н­ня машин змін­ного струму. Основний напрям наукової діяльності — ефективність, надійність та без­пека енергетичних електричних машин. Досліджував електромеханічні комплекси у складі турбо- і гідрогенераторів. Створив ефективні методи локального електромагнітного екранува­н­ня неза­мкнутими електро­провід­ними і магнітними структурами. Роз­винув науковий напрям комплексного моделюва­н­ня фізичних процесів в електричних машинах. Автор новітньої теорії електромагнітної, температурної та вібраційної діагностики.