Шульгина Лідія Савівна
ШУЛЬГИНА́ Лідія Савівна (21. 01. 1897, Київ — 28. 04. 1938, там само) — етнограф, керамолог. Сестра П. Тартаковського, дружина В. Шульгина. Навчалася на географiчному факультетi Київського унiверситету (1919–1920), закiнчила Ленiнградський унiверситет (нині Санкт-Петербург, 1928). Працювала науковим співробітником Музею (Кабiнету) антропологiї та етнології iменi Хв. Вовка у Києвi (1921–33), була членкинею Етнографiчної комiсiї при ВУАН. Здійснила низку експедицiй на Чернiгiвщину, Вiнниччину, Київщину та iншi регiони України. Зiбрала й описала тисячi музейних експонатiв, розробила наукові програми з методики збирання фольклорно-етнографiчних матерiалiв («Пасiчництво», «Засоби та способи перенесення вантажу», «Народний календар» тощо). Також описала програму дослідження національних меншин. На основi зiбраного польового матерiалу підготувала цiнні етнографiчні та керамологічні розвідки. Вивчала iсторiю ткацтва, подільського гончарства. 1933 заарештована «за контреволюцiйну дiяльнiсть», однак через 2 мiсяцi звiльнена, оскiльки теми її дослiджень були аполiтичними. 29 березня 1938 заарештована вдруге, 11 квiтня того ж року засуджена до розстрiлу. Реабiлiтована 1957.
Додаткові відомості
- Основні праці
- В справі дослідження національних меншостей // Побут. 1928. № 1, ч. 1; Прилади для освітлення в с. Бубнівці на Поділлі // Матеріяли до етнології. К., 1929. Вип. 2; Ткацькі верстати в с. Мартиновичі на Київщині (матеріали до історії ткацтва) // Там само; Гончарство в с. Бубнівці на Поділлі // Там само; Бджільництво в с. Старосілля на Чернігівщині // Там само. 1931. Вип. 3.; Лiт.: Борисенко В. Нариси з історії української етнології 1920–30-х років. К., 2002; Щербань О. В. Життєпис Лідії Савівни Шульгиної за матеріалами слідчої справи // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. К., 2010. Вип. 4.
- Державний архів
- Рукописнi фонди Ін-ту мистецтвознавства, фольклористики та етнологiї iм. М. Рильського НАНУ. Ф. 43, од. зб. 108.