Сентимреі Юрій Георгійович
СЕНТИМРЕ́І Юрій Георгійович (20. 03. 1975, Ужгород) — майстер ювелірного, ковальського мистецтв. Член НСХУ (2019), Спілки дизайнерів України (2014), Асоціації ковалів «LaʼForge» («Кузня»; Франція, 2012). Закінчив Львівську АМ (2001; викл. В. Шоломій, А. Стернюк). Працював художником Головпоштамту в Закарпатській обл. (1993–94), від 2009 — в Національному університеті «Львівська політехніка»: викладач кафедр дизайну та оздоблення архітектури (2009–24) і візуального дизайну та мистецтва (від 2024). Вдало поєднуючи класичний стиль і сучасні течії обробки металу, створює роботи в різних техніках ковальської справи, серед яких — перила й дашок над входом у музей «Арсенал» (Львів, 1999), обʼємно-просторова пластика «Мандри» (м. Ле-Ман, Франція, 2001), оздоблення інтерʼєру кованими сходовими перилами, вішаки, вивіска «Піцерії на дровах» (2009), коване оздоблення: дашок, світильник, двері, реставрація вхідної брами «Старгород» (2010; обидва — Львів), памʼятний знак на перехресті доріг «Меч в камені» (с. Ременів Львівської обл., 2019), «Мінора» в монастирі Воскресіння Христового у Кракові (Польща, 2019), вʼїзна брама на вул. Підвальній (Львів), вхідна брама Меморіального парку жертв сталінських репресій у м. Старий Самбір (Львівська обл., 2026). Автор численних ювелірних прикрас і дизайнерської фурнітури для одягу, створив низку гравюр на металевих стулках у техніці суха голка. Займається реставрацією середньовічної зброї, нагрудних хрестів. Учасник республіканських, всеукраїнських виставок і пленерів від 2005, всеукраїнських ковальських фестивалів. Персональні — у м. Артези (Франція, 2011–12). Роботи зберігають у Музеї архітектури «LaʼForge» (Франція).
Додаткові відомості
- Основні твори
- коване панно «Дерево життя» (Луцьк, 2002), підставка під парасолю «Штани» (2003), паркан «Український стрій» (2020).
- Основні праці
- Храм Українського Відродження // Народна справа. 2002, 7, 14, 21 берез. (співавт.); Йожеф Бьом: невідомі сторінки життя та творчості // Вісн. Львів. АМ. 2008. Спецвип. 5; Градація трудової дисципліни та традиції в ковальських цехах закарпатського краю // Там само; Йожеф Бьом (1878–1955) — майстер-коваль унікального таланту з Ужгорода // Ковальська майстерня. 2008. № 4; Від створення діяльності цехової організації до розвитку декоративно-ужиткового мистецтва в металургійній промисловості та ковальстві до початку ХХ сторіччя // Закарпаття: філософія культури. 2011. № 4; Наддніпрянська традиція у сакральній архітектурі Донщини XVIII століття // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Сер. Архітектура. 2020. Вип. 2, № 2.


