СКРИ́ПНІК Ігор Ігорович (28. 06. 1964, Львів) — математик. Син І. Скрипника. Доктор фізико-математичних наук (2006), академік НАНУ (2024). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Закінчив Донецький університет (1986). Працює 1988–2014 та від 2016 в Ін­ституті прикладної математики і механіки НАНУ (Донецьк, від 2014 — у м. Словʼянськ Кр­аматорського р-ну Донецької обл., від 2022 — у Черкасах): 2012–14 — провід­ний науковий спів­робітник, від 2016 — завідувач від­ділу нелінійного аналізу та рівнянь математичної фізики, водночас 2016–26 — директор, від 2026 — за­ступник директора з наукової роботи; 2014–16 — провід­ний науковий спів­робітник, завідувач від­діле­н­ня прикладних про­блем сучасного аналізу Ін­ституту математики НАНУ (Київ).  Головний редактор «Праці Ін­ституту прикладної математики і механіки НАН України» (від 2016). Наукова діяльність повʼязана з роз­витком теорії нелінійних еліптичних і параболічних рівнянь в частин­них похідних. Роз­робляє ефективні методи дослідже­н­ня екс­тремальних про­блем, внутрішніх та граничних властивостей роз­вʼязків квазілінійних еліптичних і параболічних рівнянь. Довів критерій Вінера регулярності граничної точки для квазілінійних параболічних рівнянь, отримав оцінки Кел­лера-Осермана для квазілінійних еліптичних і параболічних рівнянь з сингулярним абсорбційним членом і довів нерівність Харнака для роз­вʼязків таких рівнянь, отримав низку результатів з якісної поведінки роз­вʼязків еліптичних і параболічних рівнянь з не­стандартними умовами росту.