ТРОЩИ́НСЬКИЙ Володимир Па­влович (09, за паспортом — 17. 06. 1951, с. Рогізна Сквирського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 10. 07. 2026, с. Криві Коліна Звенигородського р-ну Черкаської обл.) — історик. Батько Т. Федорів. Доктор історичних наук (1994), професор (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Премія імені М. Грушевського НАНУ (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2003). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Працював в академічних Ін­ститутах у Києві: історії (1973–78), соціальних і економічних про­блем зарубіжних країн (1978–91), соціології (1991–93 — завідувач сектору етнополітики, 1993–96 — завідувач від­ділу досліджень української діаспори); 1996–2000 — 1-й за­ступник міністра, 1-й за­ступник голови Державного комітету України у справах національностей та міграції; від 2000 — професор кафедри соціальної і гуманітарної політики, 2002–09 — декан факультету вищих керівних кадрів, 2009–11 — 1-й віце­президент, 2011–21 — завідувач кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управлі­н­ня при Президентові України (Київ). За­ступник головного редактора «Енциклопедії української діаспори». Наукові дослідже­н­ня присвячені історії української політичної еміграції та української діаспори, зарубіжній україністиці, етносоціології та етнополітиці. Брав участь у під­готовці науково-довід­кових ви­дань «Україна крізь віки. Т. 15: Українці в світі» (К., 1999), «Україна. Історико-етно­графічна моно­графія» (кн. 1, Опішне, 1999), «Етнонаціональна структура українського су­спільства» (К., 2004) тощо. Автор низки статей в ЕСУ, «Енциклопедії історії України», вітчизняній та зарубіжній періодиці.