БІ́ЛИЙ Іван Кіндратович (09. 10. 1918, с. Сурсько-Литовське Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл. — 12. 04. 1991, Одеса) — фахівець у галузі машинобудува­н­ня. Доктор технічних наук (1977), професор (1980). Учасник 2-ї світової війни. На­вчався у Тульському збройно-технічному училищі (РФ, 1937–39). Від­тоді служив у Забайкальському військовому окрузі (м. Чита, РФ). Закінчив Дні­пропетровський автомеханічний технікум (нині Дні­про, 1947) та Всесоюзний заочний політехнічний ін­ститут у Москві (1954). Працював 1947–52 на Дні­пропетровському автозаводі; 1952–54 — у Павло­градських між­ра­йон­них майстернях капітального ремонту (Дні­пропетровська обл.); 1954–63 — Дні­пропетровському машинобудівному технікумі; 1963–66 — Дні­пропетровській філії НДТІ-40; 1966–70 — Дні­пропетровському гірничому ін­ституті; 1970–78 — Дні­пропетровському інженерно-будівельному ін­ституті: від 1976 — завідувач кафедри екс­плуатації та ремонту машин; 1978–81 — завідувач кафедри технології металів Він­ницького політехнічного ін­ституту; від 1981 — професор кафедри технологічного обладна­н­ня зернових виробництв і охорони праці Одеського технологічного ін­ституту харчової промисловості. Наукові дослідже­н­ня: вальцьові брикетні процеси, машини для брикетува­н­ня дрібнозернистих матеріалів; якість матеріалів у напруженому стані; механізм і механіка руйнува­н­ня матеріалів, що використовують для приготува­н­ня комбікормів; аналіз дис­персних систем, які за­стосовують при виробництві гранульованих комбікормів.