ТКАЧЕ́НКО Віктор Дмитрович (21. 04. 1950, с. Новомарʼївка Солонянського, нині Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл. — 05. 11. 2021, Дні­про) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Заслужений машинобудівник України (2001). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Премія імені М. Янгеля НАНУ (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закінчив Дні­пропетровський університет (нині Дні­про, 1973). Від­тоді працював у КБ «Пів­ден­не» (Дні­про), про­йшовши шлях від інженера до провід­ного наукового спів­робітника та помічника генерального кон­структора—генерального директора (1994–2018), за­ступника і радника генерального директора (2018–21). Брав участь у льотних ви­пробува­н­нях ракет Р-36М (15А14), МР УР100 (15А15). Був членом бригади аналізу результатів льотних ви­пробувань ракет РТ-23 УТТХ, (15Ж61, 15Ж60), Р-36М2 (15А18М), керівником бригади аналізу результатів льотних ви­пробувань космічного ракетного комплексу «Зеніт» (11К77). Зробив вагомий внесок у створе­н­ня системи автоматизованого аналізу результатів льотних ви­пробувань за даними телеметричної інформації. Очолював роз­робле­н­ня систем керува­н­ня для глибоководної (до 6000 м) установки з видобутку корисних копалин із дна Світового океану під час викона­н­ня про­грам із конверсійної тематики (1988–92). Брав без­посередню участь у реалізації про­грам «Морський старт», «Циклон». Був членом творчого колективу, який роз­робив і впровадив високоточні системи температурних вимірювань на основі спеціально створеного нового типу термодіодних датчиків для викори­ста­н­ня в ракетно-космічній («Зеніт-SL», «Зеніт-SLБ», «Циклон-4») та військовій техніці. Під його керівництвом організовано низку вітчизняних та між­народних галузевих симпозіумів, конференцій, ви­ставок, що сприяло просуван­ню сучасних технологій і роз­робок під­приємства на між­народний ринок космічних послуг. Автор і спів­автор наукових статей, книг.