КАЛА́ШНИК Олександр Олегович (22. 07. 1989, смт Комишня Миргородського р-ну Полтавської обл. — 02. 04. 2026, Харківська обл., похований 08. 04. 2026 у м. Миргород) — військовик. Сержант. Герой України (2026, посмертно). Повний кавалер ордена «За мужність» (2024 — двічі, 2025). Після закінче­н­ня Комишнянської середньої школи здобув фах токаря у Миргородському професійно-технічному училищі. Про­йшов строкову службу. Від­тоді працював на шахті у м. Макіївка (нині Донецького р-ну Донецької обл.). Від 2015 брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив від­стоювати її територіальну цілісність. Служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя К. Острозького Сухопутних військ Збройних сил України. Був снайпером і згодом створив снайперську групу «Sniper Group E40». Пізніше служив головним сержантом роти без­пілотних наземних систем. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів, стримано їхнє просува­н­ня, звільнено низку українських населених пунктів. 1 квітня 2026 під час викона­н­ня бо­йового зав­да­н­ня на Харківщині отримав тяжке поране­н­ня, від якого на на­ступний день і помер.