Куземин
Визначення і загальна характеристика
КУЗЕ́МИН — село Охтирського району Сумської області. Знаходиться на правому березі р. Ворскла (притока Дніпра), за 120 км від обл. центру, за 45 км від райцентру та залізнич. ст. Охтирка, за 5 км від с. Більськ Котелев. р-ну Полтав. обл. Площа 2,37 км2. Насел. 1954 особи (2001), переважно українці. Побл. села виявлено залишки поселення скіф. часів, курган. могильник і 2 городища сіверян 8–10 ст. (див. Більське городище). Жит. К. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1648–49 та 1672–82 — містечко Гадяц., 1649–62 — Полтав., 1662–72 — Зіньків. полків. 1709 спалене швед. військом. У К. були здавна розвинені ткацтво та вишивання. Після ліквідації полк. устрою К. знаходився спершу в складі Черніг., від 1791 — Київ. намісництв, від 1796 — Малорос., від 1803 — Полтав. губ. За описами 1860/65 та 1913 — містечко Зіньків. пов. 1912 у К. відкрито ткац. і вишивал. показовий пункт, мета якого — виготовлення ремісниками традиц. нар. виробів, їхній збут, надання у кредит верстатів, матеріалу та сировини. 1923 він об’єднував понад 200 майстрів худож. ткацтва та вишивання. Вони виготовляли просте й переробне полотно, плахт. тканини, ткані гарнітури, вишивали жін. купони, чол. сорочки, скатертини. 1913 куземин. майстрів відзначено бронз. медаллю на Всерос. кустар. виставці у С.-Петербурзі. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Куземинці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 145 осіб), зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 882 жит., з них 442 загинуло. На х. Костенківщина нацисти вбили понад 60 куземинців. Наприкінці 1970-х рр. мешкало бл. 2,7 тис. осіб. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, клуб, б-ка, музей села; дільнична лікарня; відділ. ощадбанку. Побл. села — Гетьман. нац. природ. парк. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено 4 пам’ятники та пам’ят. знаки, пов’язаних з подіями 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — хімік О. Чичибабін, різьбяр М. Міняйло, Герой Радянського Союзу В. Шаренко, політ. діяч І. Сідельник. У дитинстві та юності деякий час проживав письменник І. Багряний. Його мати — Є. Кривуша — походила з замож. селян. родини з К.