Більське городище

Визначення і загальна характеристика

БІ́ЛЬСЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ — археологічна памʼятка, найбільше укріплене поселе­н­ня Європи доби ран­нього залізного віку. Знаходиться на вододіл. плато річок Ворскла та Суха Грунь, пере­важно на тер. Котелев. (побл. с. Більськ) і Зіньків. р-нів Полтав. обл. Площа, за під­рахунками Б. Шрамка, — 4020,6 га, товщина культур. нашарувань становить 0,5–0,6 м. Б. г. — складний комплекс споруд, який у плані має форму неправил. трапеції; складається з 4-х осн. частин: Велике (пл. 3868 га, довжина валів 25 995 м), Західне (72 га), Східне (65,2 га), Куземінське (15,4 га) укріпле­н­ня. Заг. довжина усіх валів 33 833 м. Пд. лінія Б. г. проходить побл. с. Глинське Зіньків. р-ну Полтав. обл. Б. г. створювалося по­ступово. Спочатку на під­вищен­ні правого берега р. Ворскла, у межах пізнішого Великого укріпле­н­ня, виникло кілька неукріплених поселень. На­прикінці 8 — на поч. 7 ст. до н. е. зʼявилися два окремих укріпле­н­ня: Зх. (на березі р. Суха Грунь) і Сх. (на березі Ворскли). У 7 — на поч. 6 ст. до н. е. ці укріпле­н­ня були обʼ­єд­нані спільним валом Великого укріпле­н­ня в єдине городище. У 5–4 ст. до н. е. додатково збудовано особливе Куземінське укріпле­н­ня для захисту причалу і складів на березі Ворскли. Від пд.-сх. рогу Великого укріпле­н­ня Б. г. вали та рови спускалися з краю високого берегового плато униз до причалу. Збереглися земляні вали зав­вишки 9-10 м і рови глиб. до 6 м. Біля Б. г. на берегах р. Суха Грунь роз­таш. курган­ні могильники (найбільші — в ур­очищі Скоробір). Дослідж. Б. г. роз­почато ще 17 ст. (Ґ. де Боплан), продовжено у 1784 (О. Шафонський), серед. 19 ст. (Д. Гумілевський — архі­єпис­коп Філарет), 1988–89 (І. Зарецький). Перші археол. роз­копки — 1897 (О. Бобринський), перші мас­штабні дослідж. — 1906 (В. Городцов). Від 1954 роботи на Б. г. проводить Скіфо-словʼян. екс­педиція Харків. університету на чолі з Б. Шрамком. Від 1989 роз­копки веде також укр.- нім. екс­педиція Ін­ституту археології НАНУ та Гамбурз. університету (керівники В. Мурзін і Р. Ролле), від 1994 — екс­педиція Полтав. центру охорони й дослідж. памʼяток археології (О. Супруненко), Полтав. пед. університету (П. Гавриш), Харків. палацу дит. та юнац. творчості (І. Шрамко). Різноманітні знахідки, виявлені під час роз­копок, засвідчують, що Б. г. виникло на зламі двох епох, коли від­бувався пере­хід від бронз. до заліз. віку. Встановлено, що культурні нашарува­н­ня Б. г. належать до зрубної та бондарихинської культур. Насел. було етнічно неоднорід.: будини, гелони, неври та ін. Осн. заня­т­тя — землеробство, городництво, скотарство, мисливство, ремесло (зокрема металооб­робне). Б. г. з центру союзу племен пере­творилося на міський центр, який ототожнюється зі зга­даним Геродотом м. Гелон (до 3 ст. до н. е.). Під час археол. дослідж. нашарувань Б. г., які належать до ран­нього залізного віку (7–6 ст. до н. е.), виявлено багато решток житл., госп. і культових споруд різних типів. Житла мали ви­гляд землянок, частіше — наземних споруд каркас. кон­струкції з обмазаними глиною стінами. Зу­стрічаються житла з дерева, які мають під­пі­л­ля; були й зрубні будівлі. Зна­йдено багато ям для зберіга­н­ня зерна, ям-льохів, клунь (стодоли для просушува­н­ня збіж­жя), кошар для молодняка худоби, майстерень та ін. споруд. Із знарядь землеробства, крім поширених камʼяних зернотерок, заліз. серпів та кіс, на Б. г. зна­йдено глиняні моделі орала, ярма, а також знач. палеоботан. матеріал у ви­гляді обвуглених зерен та їх від­битків на глині. Метало­графічні дослідж. свідчать, що місц. ковалі виготовляли високо­якісні вироби, широко за­стосовуючи ковал. зварюва­н­ня заліза і сталі. Руківʼя мечів та ножів прикрашені зображе­н­нями птахів або тварин. Нові знахідки з Б. г. дали змогу уперше реконструювати малий споруджений горн ямного типу, поширений у ран­ньому залізному віці. Тут виявлено виразні його рештки, а також кузню того часу із горном і камʼяним кувадлом. Отримано докази високого рівня роз­витку місц. ремесла, повʼяз. з обробкою кольорових і благород. металів. Важливі знахідки - уламки ливар. форм, зокрема для від­лива­н­ня прикраси для щита у ви­гляді оленя. Напевно, місц. виробом слід вважати також бронз. казан із ручками у ви­гляді цапів. У кургані Вітова Могила побл. Б. г. зна­йдено 174 бронз. наконечники для стріл. На Б. г. виявлено кілька найдосконаліших бронз. ливар. форм (кокілі). Крім простого і лощеного кухон. і столового посуду, місц. гончарі виготовляли з глини художні вироби. Зна­йдено багато антропо-, зоо- та орнітоморфних статуеток. Б. г. було важл. центром торгівлі. В одному з курганів могильника Скоробір біля Б. г. зна­йдено таріль 2-ї пол. 6 ст. до н. е. із родосько-іоній. центру. Особливо багато амфор для вина, привезених із різних центрів антич. світу. Монетар. обігу місц. племена ще не мали. Як заг. еквівалент використовувалися товаро-гроші. Досліджується Б. г. з пер­спективою подальшої музеєфікації — створе­н­ня археол. заповід­ника.

Літ.: Більське городище в контекс­ті ви­вче­н­ня ран­нього залізного віку Європи. П., 1996; Шрамко Б. Більське городище на Полтавщині (3 історії досліджень найбільшого в Європі поселе­н­ня скіфського часу) // НТЕ. 2003. № 1–2.

Н. І. Бондаренко

Завантажити статтю