Коваль Дзвінка

КОВА́ЛЬ Дзвінка (справж. — Коваль-Гнатів Дзвенислава Юріївна; 17. 12. 1967, Львів) — перекладачка, літературознавець. Дочка Ю. Коваля. Член НСПУ (2003). Закін. Львівський університет (1990). Працює у Львові: м. н. с. ЛНБ (1990–2000); викл. грец. мови Укр. катол. університету (1995–2008); водночас від 2000 — у мед. університеті: від 2007 — старший викладач лат. мови. Співукладачка підручників з лат. мови, виданих укр., англ. та рос. мовами: «Латинська мова і основи медичної термінології» (2008), «The Latin Language and Medical Terminology Basics» (2010), «Латинский язык и основы медицинской терминологии» (2011; усі — Київ). Авторка літературознав. статей, зокрема «Загадка Сапфо» // «Сапфо: Збірник статей» (Л., 2005); «Іван Франко. Перекладач та інтерпретатор античної спадщини» // «Книжковий клуб плюс», 2006, № 6; «Неоміфологічний образ митця в “Орфеєвому чуді” Лесі Українки» // «Леся Українка і сучасність: Збірник наукових праць» (Лц., 2009). Опрацювала каталог львів. інкунабул. Переклала з давньогрец. мови твори «Горгій» (ж. «Дзвін», 1993, № 10–12; окреме вид. — К., 1995) та «Держава» (К., 2000) Платона, «Строката історія» Клавдія Еліана (ж. «Дзвін», 1995, № 11, 12), «Життя Мойсея» Григорія Ниського (Л., 2001), «Характери» Теофраста (ж. «Дзвін», 2003, № 2), «Життя в Христі» (Л., 2005) та «Пояснення Божественної Літургії» (Л., 2007) Миколи Кавасили, «Листи гетер» Алкіфрона (ж. «Літературний Львів», 2006, № 10), «Містагогійні катехизи» Кирила Єрусалимського (Л., 2009), «Про молитву» Орігена (Л., 2012).

Рекомендована література

1. Содомора А. Закохана у дивосвіт античності // Дзвін. 1993. № 10–12;
   Google Scholar Internet
2. Якубовська М. Аби наповнювалися келихи людських почуттів: Літ. портрет Дзвінки Коваль // Літ. Львів. 2006. № 10.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю