Козак-Вірленська Катерина
КОЗА́К-ВІРЛЕ́НСЬКА Катерина (1892, с. Велика Горожанка, нині Микол. р-ну Львів. обл. — бл. 1941, Львів) — актриса. Мистецтву навч. у О. Загарова, В. Коссака, Є. Коханенка, Л. Новіни-Розлуцького, К. Рубчакової, Й. Стадника. Сценіч. діяльність розпочала 1910 в аматор. театрі у Жовків. передмісті Львова, дебютувала роллю Марусі у виставі «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького. Грала в Укр. нар. театрі товариства «Укр. бесіда» у Львові (1915–18, 1921–24), укр. театрі під керівництвом К. Рубчакової (Чернівці, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ, 1918–19), Держ. театрі Зх. області УНР під керівництвом Й. Стадника (Станіслав, м. Кам’янець-Подільськ, нині Кам’янець-Подільський Хмельн. обл., 1919), «Нар. театрі» при Міністерстві преси й інформації УНР (м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл., 1919), Укр. незалеж. театрі (1920), укр. театрі Й. Стадника (1925), Незалеж. людовому театрі (1926–27), трупі кооперативу «Укр. театр» під дирекцією Й. Стадника (1927–29), Укр. театрі-ревю «Цвіркун» (1931–33), театрі «Богема» під керівництвом П. Сороки (1933–34; усі — Львів). Від 1934 не виступала. К. — різноплан. актриса, виконувала глибоко психол. ролі «з повним розумінням, чуттям і артист. красою». Особливо вдалі образи — в укр. побут. і європ. класич. драмах, оперетах, дещо складніше давалися ролі з модерного репертуару. Член Союзу діячів укр. театр. мистецтва (1922).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Варка («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Фатима («Ясні зорі» Б. Грінченка), Маруся, Наталія Павлівна, Рита («Базар», «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка), Оксана («Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка), Війтиха («Бабський бунт» Я. Ярославенка), Ельміра («Тартюф» Ж.-Б. Мольєра), Фру Альвінґ («Примари» Г. Ібсена), Лаура («Бій метеликів» Г. Зудермана, «Батько» А. Стріндберґа), Ганна Геншель («Візник Геншель» Ґ. Гауптмана).
Рекомендована література
- О. Катерина Козак-Вірленська // Театр. мистецтво. 1922. Вип. 7–8.
Завантажити статтю
Людина 
