КАОЛІНІ́Т — мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат шаруватої будови. Осн. складова частина глин, зокрема каоліну. Хім. формула: Al4[Si4O10](OH)8. Містить (%): Al2О3 — 39,56; SiO2 — 46,5; H2O — 13,94; можлива наявність Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К у ви­гляді ізоморф. домішок. Кри­сталічна структура спо­стерігається лише за великих збільшень під електрон. мікро­скопом. Сингонія моноклін­на (за ін. даними — триклін­на). Твердість 1. Густина 2,54–2,6 г/см3. Блиск перламутровий, матовий; на дотик жирний. У чистому ви­гляді білий, іноді з голубуватим або бурим від­тінками. При на­гріван­ні до 500–600 °С втрачає воду, а при 1000–1200 °С роз­кладається з виділе­н­ням тепла й утворе­н­ням спочатку силіманіту, а потім муліту. Утворює пухкі прихованокри­сталічні скупче­н­ня, суціл. маси, конкреції, ооліти тощо з пере­важ. роз­мірами частинок 1–3 мкм. Легко роз­мокає у воді, набуваючи високої пластичності, аж до повної дис­персії. К. утворюється в корах вивітрюва­н­ня при гідролізі алюмосилікат., гол. чином польовошпат. гірських порід. В Україні широко роз­по­всюджений, має різноманітне практичне за­стосува­н­ня.