Каолініт
КАОЛІНІ́Т — мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат шаруватої будови. Осн. складова частина глин, зокрема каоліну. Хім. формула: Al4[Si4O10](OH)8. Містить (%): Al2О3 — 39,56; SiO2 — 46,5; H2O — 13,94; можлива наявність Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К у вигляді ізоморф. домішок. Кристалічна структура спостерігається лише за великих збільшень під електрон. мікроскопом. Сингонія моноклінна (за ін. даними — триклінна). Твердість 1. Густина 2,54–2,6 г/см3. Блиск перламутровий, матовий; на дотик жирний. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінками. При нагріванні до 500–600 °С втрачає воду, а при 1000–1200 °С розкладається з виділенням тепла й утворенням спочатку силіманіту, а потім муліту. Утворює пухкі прихованокристалічні скупчення, суціл. маси, конкреції, ооліти тощо з переваж. розмірами частинок 1–3 мкм. Легко розмокає у воді, набуваючи високої пластичності, аж до повної дисперсії. К. утворюється в корах вивітрювання при гідролізі алюмосилікат., гол. чином польовошпат. гірських порід. В Україні широко розповсюджений, має різноманітне практичне застосування.
Завантажити статтю
Світ-суспільство-культура 
