КАПІТА́Л ТОРГОВЕ́ЛЬНИЙ — особливий вид капіталу, що функціонує у сфері товарного обігу й обслуговує процес реалізації товарів і додаткової вартості. Капітал торговельний як наслідок роз­поділу праці є пере­твореною формою товарного капіталу. Рух капіталу торговельного характеризує формула: гроші — товар — гроші з прибутком. Певні грошові кошти авансують для при­дба­н­ня товару, який потім реалізують. Різниця між закупівельною і продажною ціною складає торговельний прибуток — основний фактор у функціонуван­ні різних субʼєктів під­приємницької діяльності. Первісно капітал торговельний ви­ступав у формі купецького капіталу, що виник на основі роз­витку товарного і грошового обігу та ві­ді­гравав роль посередника у процесі простого товарного обігу. Обʼєктивне під­ґрунтям виникне­н­ня купецького капіталу стало від­окремле­н­ня ремесла від землеробства. З появою грошей і утворе­н­ням місцевих ринків виникла особлива група осіб (купців), які спеціалізувалися на посередницьких операціях у сфері товарного обміну. Кошти купців були одним із факторів попереднього на­громадже­н­ня капіталу. Купецький капітал сприяв концентрації і накопичен­ню грошової маси в руках не­значної групи осіб, занепаду натурального господарства, роз­ширен­ню сфери товарно-грошових від­носин, подальшому посилен­ню диференціації простих товаровиробників, формуван­ню світового ринку. Однак він затримував роз­виток промисловості, заважав проникнен­ню капіталу в сферу виробництва. Роз­виток масового характеру виробництва, створе­н­ня пред­ставниками великої промисловості власного ринку при­звели до під­порядкува­н­ня купецького капіталу закономірностям функціонува­н­ня промислового капіталу і ви­окремле­н­ня його в капітал торговельний. Внаслідок укрупне­н­ня мас­штабів виробничої діяльності та подальшого по­глибле­н­ня су­спільного поділу праці функції реалізації товарного капіталу почали здійснювати під­приємці, які спеціалізуються на обслуговуван­ні процесу заміни форм власності: пере­творен­ні товарного капіталу в капітал торговельний, що не утворює додаткової вартості, але без­посередньо сприяє її збільшен­ню. Завдяки посередницьким торговельним під­приємствам, які мають спеціалізовані приміще­н­ня і обладна­н­ня, володіють технікою торговельних операцій, отримують регулярну інформацію про стан справ на товарних ринках, від­бувається від­носне скороче­н­ня видатків капіталу та часу для пере­творе­н­ня продуктів із товарної форми у грошову. Капітал торговельний роз­виває гнучкі форми взаємного при­стосува­н­ня попиту і пропозицій, певною мірою сприяє формуван­ню структури обсягу та динаміки попиту, посилен­ню взаємозвʼязку виробництва і спожива­н­ня. Завдяки ринковим механізмам обсяг і структура виробництва змінюються від­повід­но до су­спільних потреб. В умовах ринкових від­носин виникають торговельні монополії, які концентрують реалізацію окремих товарних мас, створюють диференці­йовану систему товарного обслуговува­н­ня, використовують контроль над цінами з метою одержа­н­ня прибутку. Торгівля як сфера під­приємницької діяльності в остан­ні роки значно роз­ширила свою спів­участь в економіці пере­хідного періоду. Процес насиче­н­ня споживчого ринку товарами, зро­ста­н­ня конкуренції, не­стабільність економіки посилили тенденцію до створе­н­ня торговельно-промислових компаній. Капітал торговельний без­посередньо повʼязаний із формува­н­ням нової сфери знань — торговельного менеджменту, який характеризується комплексним під­ходом до багато­аспектної торговельної діяльності, новими цільовими орієнтирами роз­витку торговельних під­приємств, сучасною методикою аналізу планува­н­ня та контролю.