КАРАБІНЕ́ВИЧ Апол­лінарія (04(16). 08. 1896, м. Борзна, нині Чернігівської обл. — 22. 08. 1971, м. Рочестер, шт. Нью-Йорк, США, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — актриса, режисер, театрально-громадська діячка, педагог. Дружина П. Карабіневича. Ві­дома під сценічним імʼям — Люся Барвінок. На сцені від 1913. Грала у мандрівних антре­призах А. Николаєнка, О. Суходольського. Згодом — у стаціонарному театрі М. Садовського у Києві, 1917–20 — у Державному театрі УНР під керівництвом М. Садовського у Камʼянці-Подільську (нині Камʼянець-Подільський). 1920 пере­їхала до Галичини. Працювала в українських мандрівних театрах І. Когутяка, О. Міткевич, трупі «Від­родже­н­ня» М. Айдарова та ін. 1924–39 — режисер і мистецький керівник мандрівних театрів П. Карабіневича, з якими ви­ступала на Волині, Поліс­сі, Лемківщині, Закарпат­ті, у Галичині, Польщі. 1929–32, 1937 обі­ймала мистецький провід Українського театру П. Карабіневича, 1932–36 — Над­дні­прянського театру П. Карабіневича, 1938–39 — Українського народного театру імені М. Садовського. 1939–41 — у Тернопільському українському драматичному театрі імені І. Франка. 1944–49 — у Німеч­чині: створила дитячу театральну студію, ви­ступала у таборовому театрі м. Швайнфурт. 1949 виїхала до США (м. Рочестер). Організовувала аматорські ви­стави на користь Злученого українсько-американського допоміжного комітету і школи україно­знавства при Православній церкві святої Покрови, у якій викладала. Член Обʼ­єд­на­н­ня митців української сцени. Грала різнопланові ролі, серед яких най­вдаліші — характерні. До репертуару театрів добирала побутові та історичні твори, популярні пере­кладні оперети. Виховала низку талановитих акторів, серед яких — В. Левицька.