Карабіневич Аполлінарія

Визначення і загальна характеристика

КАРАБІНЕ́ВИЧ Апол­лінарія (04(16). 08. 1896, м. Борзна, нині Черніг. обл. — 22. 08. 1971, м. Рочестер, шт. Нью-Йорк, США, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — актриса, режисер, театрально-громадська діячка, педагог. Дружина П. Карабіневича. Ві­дома під сценіч. імʼям — Люся Барвінок. На сцені від 1913. Грала у мандрів. антре­призах А. Николаєнка, О. Суходольського. Згодом — у стаціонар. театрі М. Садовського у Києві, 1917–20 — у Держ. театрі УНР під керівництвом М. Садовського у Камʼянці-Подільську (нині Камʼянець-Подільський). 1920 пере­їхала до Галичини. Працювала в укр. мандрів. театрах І. Когутяка, О. Міткевич, трупі «Від­родже­н­ня» М. Айдарова та ін. 1924–39 — реж. і мист. кер. мандрів. театрів П. Карабіневича, з якими ви­ступала на Волині, Поліс­сі, Лемківщині, Закарпат­ті, у Галичині, Польщі. 1929–32, 1937 обі­ймала мист. провід Укр. театру П. Карабіневича, 1932–36 — Над­дні­прян. театру П. Карабіневича, 1938–39 — Укр. нар. театру ім. М. Садовського. 1939–41 — у Терноп. укр. драм. театрі ім. І. Франка. 1944–49 — у Німеч­чині: створила дит. театр. студію, ви­ступала у табор. театрі м. Швайнфурт. 1949 виїхала до США (м. Рочестер). Організовувала аматор. ви­стави на користь Злученого укр.-амер. допомог. комітету і школи україно­знавства при Православ. церкві св. Покрови, у якій викладала. Член Обʼ­єдн. митців укр. сцени. Грала різноплан. ролі, серед яких най­вдаліші — характерні. До репертуару театрів добирала побут. та істор. твори, популярні пере­кладні оперети. Виховала низку талановитих акторів, серед яких — В. Левицька.

Ролі: Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Вустя, Хівря («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Ганна («Геть­ман Полуботок» за О. Барвінським), Килина («Хмара» О. Суходольського), Маруся («Воскресі­н­ня» В. Чубатого), Олена («На перші гулі» С. Васильченка).

Ви­стави: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Свата­н­ня на Гончарівці» Г. Квітки-Основʼяненка, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ніч на Івана Купала» за М. Гоголем, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Хмара» О. Суходольського.

Літ.: З листів акторки Люсі Барвінок-Карабіневич // Визв. шлях. Лондон, 1975. Кн. 1 (322); Бурачинська Л. Люся Барвінок // Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мистецтва 1915–1991. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992. Т. 2.

Р. Я. Лаврентій

Завантажити статтю