КАРАМА́Н Петру (Caraman Petru; 14. 12. 1898, с. Вирлезь, нині Ґалац. пов., Румунія — 10. 01. 1980, м. Ясси, Румунія) — румунський фольклорист, етно­граф, мово­знавець. Почес. чл. Румун. академії (1991; посмертно). Закін. Яс­ський університет (1922). У 1928 здобув докторат у Яґел­лон. університеті в Кракові. Учителював у Чернівцях (1923–25, 1928–29), Бухаресті (1929–34) та Софії (1934–37); у 1938–47 — професор кафедри славістики Яс­ського університету. Виявив функціонал.-темат. спільність колядок (типологію жанру) у народів Пд.-Сх. Європи, виділив роз­роблений болгаро-румуно-укр. тип колядува­н­ня та щедрува­н­ня, укр.-румун. паралелі як наслідок істор.-культур. звʼязків. Ви­вчав нац. специфіку колядок (у румун. — «епічний тип», в укр. — «пластично-описовий»). Окремі явища укр. нар. культури роз­глядав у широкому між­нар. контекс­ті у дослідж. «Substratul mitologic al sărbătorilor de iarnă la români şi slavi» («Міфологічний субстрат зимових обрядів у румунів та словʼян», 1931), «Descolindatul în orientul şi sud-estul Europei» («Негативні колядки у Східній та Пів­ден­но-Східній Європі», 1997; обидві — Ясси). Про­блему румуно-укр. фольклор. звʼязків порушив у спо­стереже­н­нях над гуцул. звичаями та нар.-поет. творчістю. Автор пр. «Studii de folclor» («Дослідже­н­ня з фольклору», Бухарест, 1987, т. 1; 1988, т. 2; 1995, т. 3).