Карась Валерій Юрійович
КАРА́СЬ Валерій Юрійович (15. 03. 1939, м. Сталіно, нині Донецьк — 15. 02. 2017, Київ) — художник монументально-декоративного мистецтва. Чоловік М. Левханян, батько Є. Карася. Член НСХУ (1977). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1962; викл. І. Севера, І. Скобало). Працював на Київ. комбінаті монум.-декор. мистецтва (1963–90-і рр.). Співзасн. «Карасьгалереї» (Київ, 1995). Учасник міських, всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1962. Персон. — у Юрмалі (Латвія, 1986). Створював вітражі, мозаїки, садово-парк. скульптури, розписи, скульптурні композиції, рельєфи, медалі. Окремі роботи зберігаються у НМУНДМ, Нац. заповіднику «Хортиця» (Запоріжжя).
Додаткові відомості
- Основні твори
- мозаїки — «Танок» (інтер’єр ресторану, м. Кентау, Казахстан), «До знань» (екстер’єр школи; обидві — 1965), цикл «Творчість» (1967, фасад житл. будинків на розі бульвару І. Лепсе та проспекту Відрадний), «Визначні діячі медицини» (1989, фасад обл. клін. лікарні); випалювання «Морське царство» (1968, інтер’єр ресторану «Русалка»; усі — Київ); рельєфи — «Наука» (1969, м. Бердянськ Запоріз. обл.), «Морські глибини» (2010, м. Генічеськ Херсон. обл.); композиції — «Етапи великого шляху» (1972, співавт.), «Декрет про мир» (1977; обидві — Москва), «Земля українська», «Вода дніпровська», «Тріумф Перемоги» (усі — 1975, Мемор. комплекс «Нац. музей історії Великої Вітчизн. війни 1941–1945 рр.», Київ), «Сюїта замерзання», «Сюїта танення» (обидві — 1987, спорткомплекс «Метеор», Дніпропетровськ), «Визначні діячі історії» (1990-і рр., Будинок культури «Славутич», Київ); медалі — «О. Довбуш», «Б. Хмельницький», «Леся Українка», «П. Сагайдачний», «Г. Сковорода» (усі — 1982–85), «Т. Шевченко» (2002), «С. Корольов» (2005).