Карбованець

Визначення і загальна характеристика

КАРБО́ВАНЕЦЬ  — грошова одиниця. Поняття «К.» з’явилося у 18 ст. як укр. назва рубля Рос. імперії і пов’язане з тим, що впродовж кількох де-сятиліть випускали монети, на яких написи були замінені скісними насічками (карбами). Після повалення самодержавства та проголошення УНР 19 січня 1917 УЦР ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитних білетів» і затвердила К. грош. одиницею УНР. В обігу перебували паперові грош. знаки номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 К. Один К. поділявся на 2 гривні, або 100 копійок, або 200 шагів. Після встановлення на укр. землях рад. влади грош. знаки з позначенням номінал. вартості у К. вилучено з обігу. За часів СРСР його грош. одиницю — рубль — в УРСР називали К. На відміну від Рос. імперії, це була офіц. назва, зазначена на самій грош. одиниці. В обіг запроваджено казначей. і банків. білети номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 К. та ювілейні монети вартістю 1, 3, 5 К. Під час 2-ї світової війни на окупов. нім. військами укр. землях створ. райхскомісаріат «Україна» з центром у Рівному, грош. одиницею якого став К. (використовували паралельно з райхс- та окупац. марками). В обіг введено купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 К. із датою випуску 10 березня 1942. Емісію цих неповноцін. банкнот проводили з метою покриття видатків нім. окупац. адміністрації. Після розпаду СРСР та проголошення 1991 суверенітету України її тимчас. грош. одиницею став купонокарбованець (див. Купон).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю