Купон

КУПО́Н (франц. coupon, від couper — різати) — від­різна частина цін­них паперів (акції, облігації), при по­­дан­ні якої власникові сплачують дивіденди; сурогат грошових знаків. В Україні К. разового викори­ста­н­ня за­проваджено 1990 під на­звою «Українські картки споживача» з метою захисту внутр. ринку від знецінених рублів СРСР і їхнього вилуче­н­ня з готівк. обігу. Однак ефект від за­­провадже­н­ня таких К. виявився не­значним через від­сутність чіткого механізму інкасації, мож­ливість їхньої купівлі на «чорному» ринку за низькою ціною, вільний обіг рад. рублів на неорганізов. ринку. Тому НБУ від січня 1992 за­провадив у готівк., а згодом — і у без­готівк. обіг купонокарбованці (ін. назва — укр. карбованці), що дало змогу вийти з рубльової зони, вирішити про­блему готівк. забезпече­н­ня нац. економіки, роз­почати реалізовувати власну грошово-кре­дитну політику. Кризові явища в економіці спричинили наро­ста­н­ня інфляц. процесів, що при­звело до емісії купонокарбованців знач. номіналів. Випускали грош. знаки номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1 тис., 2 тис., 5 тис., 10 тис., 20 тис., 50 тис., 100 тис., 200 тис., 500 тис., 1 млн купонокарбован­ців. У ході грошової реформи 1996 проведено обмін грош. знаків у спів­від­ношен­ні 100 тис. купонокарбованців за 1 гривню. Термін «К.» також використовують на по­значе­н­ня від­різу тканини з наміченими лініями для роз­крою, квитка на місце у театр. ложі, від­різ. частини реклам. оголоше­н­ня в газеті, журналі або на упаковці товару, що дає право його власнику на знижку, від­різ. перед­плат. бланка для перед­плати на газету чи журнал тощо.

Завантажити статтю