Каришева Тетяна Іллівна
КА́РИШЕВА Тетяна Іллівна (псевд.: Татьяна Донская, Т. К., Т. Каліш, Т. Яковлева; 17(30). 06. 1909, Київ — 22. 01. 1993, Москва) — музикознавець. Дочка Іллі та Ксенії Каришевих, онука Олександра та Лідії Павловських. Член СК Росії (1951). Закін. фіз.-мат. факультет Ленінгр. університету (нині С.-Петербург, 1931), Харків. муз. училище (1938; кл. вокалу З. Малютіної, історії музики — С. Богатирьова, Г. Тюменєвої), навч. у Харків. консерваторії (1938–40; істор.-теор. ф-т). 1938–40 — викладач Харків. муз. училища. Під час 2-ї світової війни працювала у Будинках культури Желєзноводська (Ставроп. край), Арзамаса (нині Нижньогород. обл.; обидва — РФ); керувала хор. колективами і виступала як співачка. 1943–49 — співроб. Центр. музею муз. культури ім. М. Глінки (Москва). Відтоді — на творчій роботі. 1966–68 — ред. видавн. відділу Всесоюз. студії грамзапису (Москва). Наукові дослідження з питань історії рос. та укр. муз. культур, їхніх творчих взаємозв’язків. За ред. К. вийшли зб. «Из истории русско-украинских музыкальных связей» (1966), «Они пишут для детей» (1975, вып. 1; 1977, вып. 7; усі — Москва).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Камерно-вокальна творчість Мусоргського // Рад. музика. 1939. № 3; П. П. Сокальский. К., 1951; Могучая кучка. Москва, 1954; Украинская ССР // Муз. культура союз. республик. Москва, 1957; 1961 (співавтор); Успехи харьковских композиторов // Сов. музыка. 1958. № 3 (співавтор); П. Сокальский: Очерк жизни и творчества. К., 1959 (українською мовою — К., 1977); Нариси з історії української музики. Т. 1–2. К., 1964 (співавтор); Великому театру — 200 років // Музика. 1976. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
