Карпатська нафтогазоносна провінція

Визначення і загальна характеристика

КАРПА́ТСЬКА НАФТОГАЗОНО́СНА ПРОВІ́НЦІЯ К. н. п. знаходиться на тер. Львів., Івано-Фр., Чернів. і Закарп. областей та є най­старішим нафтогазовидобув. регіоном України. Вона приурочена до Карпат. дуги з її складовими частинами: Пере­дкарпатським прогином, Складчастими Карпатами та Закарпатським прогином. Поділяють на Пере­дкарпатську нафтогазоносну область, Складчастих Карпат нафтогазоносну область і Закарпатську газоносну область, які генетично звʼязані зі зга­даними тектоніч. елементами Карпат. У межах К. н. п. від­крито 113 нафт., газових, нафтогаз., газоконденсат. і нафтогазоконденсат. родовищ. Майже всі з них (106) роз­таш. на тер. Пере­дкарп. нафтогазонос. області. Пере­важна більшість нафт., нафтогаз. і нафтогазоконденсат. родовищ приурочена до крейд. та палеоген. флішу Внутр. зони Пере­дкарп. прогину. Газові поклади зосереджені пере­важно у молас. від­кладах баденію та сармату Зовн. зони Пере­дкарп. прогину. Поклади вуглеводнів виявлені також у платформ. від­кладах юрського і крейд. віків, що складають основу Пере­дкарп. прогину (Коханівське нафтове родовище — юрський поклад; Лопушнянське нафтове родовище — поклади в юрських, крейд. і палеоген. від­кладах; Більче-Волицьке газове родовище, Угерське газове родовище, Пів­ден­ноугерське газове родовище і Мединецьке газове родовище — поклади в крейд. породах; Рудківське газове родовище — верх­ньоюр. поклад). У Зовн. зоні Пере­дкарп. прогину пере­важають газові родовища, у Внутр. — нафтові. Осн. продуктив. товщами є териген­ні утворе­н­ня крейди, палеогену та неогену. Зовн. зону Пере­дкарп. прогину умовно поділяють на Крукенец. (найбільш занурена), Косівсько-Угер. й Івано-Фр. підзони. Межами між ними є Городоцент, Калус., Краковец. і Стрий. пов­здовжні регіон. роз­ломи. Тер. Зовн. зони, що тривалий час після крейд. періоду була суходолом, інтенсивно роз­мивалася. Тому неоген. від­клади, пред­ставлені тут отнан., баден. і сармат. ярусами, залягають на різновік. донеоген. породах від рифей. до крейд. включно. Пром. газові поклади Зовн. зони приурочені до мезозой. ерозійно-тектоніч. ви­ступів, які пере­криті міоцен. покришкою (50,5 % від початк. запасів газу Зовн. зони), а також до міоцен. від­кладів (49,4 %). Масивні поклади газу, що трапляються в породах юри або крейди, роз­таш. в отнан. і нижньобаден. пісковиках. Неоген. від­клади газоносні на всій тер. Зовн. зони, але і в них понад 93 % початк. роз­ві­даних запасів газу зосереджено у пн.-зх. частині. Серед виявлених у мезозої найбільшими є Більче-Волиц., Рудків., Угер. газові родовища, Залужанське газове родовище, Опарське газове родовище, Пинянське газове родовище і Хідновицьке газове родовище. Колекторами нафти в юрських від­кладах Зовн. зони є тріщинуваті й кавернозні вапняки. Внутр. зона Пере­дкарп. прогину складається з верх­ньокрейд., палеоген. і нижньоміоцен. утворень, причому осн. її обʼєм за­ймають палеоген. від­клади. Вони мають винятково складну будову й утворюють покривну структуру (Борислав.-Покут. покрив). Її складки у пере­важ. більшості — це лінійні антикліналі, що насунуті одна на одну у пн.-сх. напрямку та групуються у два–три яруси. Покрив у цілому ускладнюється системою попереч. роз­рив. порушень. У межах Внутр. зони Пере­дкарп. прогину виявлено та роз­ві­дано 33 родовища нафти та газу. Осн. продуктив. товщею є палеоген. від­клади. За кількістю видобув. запасів Бориславське нафтогазоконденсатне родовище, Долинське нафтове родовище і Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище від­носять до крупних, решту — до дрібних. Більшість виявлених покладів вуглеводнів, що повʼязані з ліній. складками, від­носять до склепін. типу. Зонал. роз­поділ колекторів зумовив наявність літологічно обмежених покладів нафти та газу. Колекторами нафти та газу слугують дрібно- і середньозернисті кварц. пісковики, що від­значаються низькими ємнісно-фільтрац. властивостями. У Складчастих Карпатах з Пн. Сх. на Пд. Зх. виділяють Скибову, Кроснен., Чорногор., Дуклян., Поркулец., Рахів., Магур., Мармарос. і Пієнін. зони, Мармарос. масив і зону Під­галя. Всі вони, за винятком Кроснен. та Під­галя, — покриви, найхарактернішою структур. особливістю яких тут є наявність паралел. дуже вузьких, але протяж. лусок монокліналей, від­ділених одна від одної насувами другого порядку. У Складчастих Карпатах — усього 2 нафт. родовища. Вони приурочені до пісковиків стрий. і ямнен. світ. Закарп. неоген. прогин обмежений на Пн. Сх. Закарп., а на Пд. Зх. — Припанон. глибин. роз­ломами. Донеоген. основа прогину має блоково-складчасту структуру та складена осад. вулканоген. утворе­н­нями палеогену, крейди, юри, тріасу і, ймовірно, метаморфізов. породами палеозою. Більш ніж трикілометр. комплекс неоген. молас дис­локов. у прогині в пологі складки, ускладнені в центр. частині соляними діапірами. У неоген. структурно-тектоніч. поверсі прогину виявлено Русько-Комарівське газове родовище, Станівське газове родовище, Королівське газове родовище, Солотвинське газове родовище та Дібров. газове родовище. К. н. п. формувалася в геодинаміч. режимі, в якому процеси під­суву хоча і від­бувалися, але від­різнялися від класич. субдукції. Ран­ньоальпій. (де­структив.) етап завершився заг. стонше­н­ням, місцями навіть повним роз­ривом континентал. кори й утворе­н­ням склад. структури з чергува­н­ням континентал. блоків та океаніч. і субконтинентал. трогів. На на­ступ. (кон­структив.) етапі вже пере­важали зуси­л­ля стиску, і до початку пізньої крейди всі енсиматичні троги за­мкнулися, залишивши докази свого існува­н­ня у ви­гляді фрагментів магматич. комплексів від­повід. генези. Така геодинам. еволюція в Карпат. регіоні зумовила як його тектонічну зональність, так і закономірності роз­міще­н­ня родовищ нафти та газу, зокрема й за фазовим складом вуглеводнів.

Літ.: Доленко Г. Н., Бойчевская Л. Т., Бойчук М. В. и др. Нефтегазоносные провинции Украины. К., 1985; Атлас родовищ нафти і газу України. Західний нафтогазоносний регіон. Т. 4. Л., 1998; Колодій В. В., Бойко Г. Ю., Бойчевська Л. Т. та ін. Карпатська нафтогазоносна провінція. Л.; К., 2004; Павлюк М., Галабуда М., Різун Б., Савчак О., Медведєв А. Геодинамічні умови формува­н­ня нафтогазоносних провінцій України // Геологія і геохімія горючих копалин. 2008. № 3(144).

М. І. Павлюк

Завантажити статтю