Карпатська нафтогазоносна провінція

КАРПА́ТСЬКА НАФТОГАЗОНО́СНА ПРОВІ́НЦІЯ К. н. п. знаходиться на тер. Львів., Івано-Фр., Чернів. і Закарп. областей та є найстарішим нафтогазовидобув. регіоном України. Вона приурочена до Карпат. дуги з її складовими частинами: Передкарпатським прогином, Складчастими Карпатами та Закарпатським прогином. Поділяють на Передкарпатську нафтогазоносну область, Складчастих Карпат нафтогазоносну область і Закарпатську газоносну область, які генетично зв’язані зі згаданими тектоніч. елементами Карпат. У межах К. н. п. відкрито 113 нафт., газових, нафтогаз., газоконденсат. і нафтогазоконденсат. родовищ. Майже всі з них (106) розташ. на тер. Передкарп. нафтогазонос. області. Переважна більшість нафт., нафтогаз. і нафтогазоконденсат. родовищ приурочена до крейд. та палеоген. флішу Внутр. зони Передкарп. прогину. Газові поклади зосереджені переважно у молас. відкладах баденію та сармату Зовн. зони Передкарп. прогину. Поклади вуглеводнів виявлені також у платформ. відкладах юрського і крейд. віків, що складають основу Передкарп. прогину (Коханівське нафтове родовище — юрський поклад; Лопушнянське нафтове родовище — поклади в юрських, крейд. і палеоген. відкладах; Більче-Волицьке газове родовище, Угерське газове родовище, Південноугерське газове родовище і Мединецьке газове родовище — поклади в крейд. породах; Рудківське газове родовище — верхньоюр. поклад). У Зовн. зоні Передкарп. прогину переважають газові родовища, у Внутр. — нафтові. Осн. продуктив. товщами є теригенні утворення крейди, палеогену та неогену. Зовн. зону Передкарп. прогину умовно поділяють на Крукенец. (найбільш занурена), Косівсько-Угер. й Івано-Фр. підзони. Межами між ними є Городоцент, Калус., Краковец. і Стрий. повздовжні регіон. розломи. Тер. Зовн. зони, що тривалий час після крейд. періоду була суходолом, інтенсивно розмивалася. Тому неоген. відклади, представлені тут отнан., баден. і сармат. ярусами, залягають на різновік. донеоген. породах від рифей. до крейд. включно. Пром. газові поклади Зовн. зони приурочені до мезозой. ерозійно-тектоніч. виступів, які перекриті міоцен. покришкою (50,5 % від початк. запасів газу Зовн. зони), а також до міоцен. відкладів (49,4 %). Масивні поклади газу, що трапляються в породах юри або крейди, розташ. в отнан. і нижньобаден. пісковиках. Неоген. відклади газоносні на всій тер. Зовн. зони, але і в них понад 93 % початк. розвіданих запасів газу зосереджено у пн.-зх. частині. Серед виявлених у мезозої найбільшими є Більче-Волиц., Рудків., Угер. газові родовища, Залужанське газове родовище, Опарське газове родовище, Пинянське газове родовище і Хідновицьке газове родовище. Колекторами нафти в юрських відкладах Зовн. зони є тріщинуваті й кавернозні вапняки. Внутр. зона Передкарп. прогину складається з верхньокрейд., палеоген. і нижньоміоцен. утворень, причому осн. її об’єм займають палеоген. відклади. Вони мають винятково складну будову й утворюють покривну структуру (Борислав.-Покут. покрив). Її складки у переваж. більшості — це лінійні антикліналі, що насунуті одна на одну у пн.-сх. напрямку та групуються у два–три яруси. Покрив у цілому ускладнюється системою попереч. розрив. порушень. У межах Внутр. зони Передкарп. прогину виявлено та розвідано 33 родовища нафти та газу. Осн. продуктив. товщею є палеоген. відклади. За кількістю видобув. запасів Бориславське нафтогазоконденсатне родовище, Долинське нафтове родовище і Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище відносять до крупних, решту — до дрібних. Більшість виявлених покладів вуглеводнів, що пов’язані з ліній. складками, відносять до склепін. типу. Зонал. розподіл колекторів зумовив наявність літологічно обмежених покладів нафти та газу. Колекторами нафти та газу слугують дрібно- і середньозернисті кварц. пісковики, що відзначаються низькими ємнісно-фільтрац. властивостями. У Складчастих Карпатах з Пн. Сх. на Пд. Зх. виділяють Скибову, Кроснен., Чорногор., Дуклян., Поркулец., Рахів., Магур., Мармарос. і Пієнін. зони, Мармарос. масив і зону Підгаля. Всі вони, за винятком Кроснен. та Підгаля, — покриви, найхарактернішою структур. особливістю яких тут є наявність паралел. дуже вузьких, але протяж. лусок монокліналей, відділених одна від одної насувами другого порядку. У Складчастих Карпатах — усього 2 нафт. родовища. Вони приурочені до пісковиків стрий. і ямнен. світ. Закарп. неоген. прогин обмежений на Пн. Сх. Закарп., а на Пд. Зх. — Припанон. глибин. розломами. Донеоген. основа прогину має блоково-складчасту структуру та складена осад. вулканоген. утвореннями палеогену, крейди, юри, тріасу і, ймовірно, метаморфізов. породами палеозою. Більш ніж трикілометр. комплекс неоген. молас дислоков. у прогині в пологі складки, ускладнені в центр. частині соляними діапірами. У неоген. структурно-тектоніч. поверсі прогину виявлено Русько-Комарівське газове родовище, Станівське газове родовище, Королівське газове родовище, Солотвинське газове родовище та Дібров. газове родовище. К. н. п. формувалася в геодинаміч. режимі, в якому процеси підсуву хоча і відбувалися, але відрізнялися від класич. субдукції. Ранньоальпій. (деструктив.) етап завершився заг. стоншенням, місцями навіть повним розривом континентал. кори й утворенням склад. структури з чергуванням континентал. блоків та океаніч. і субконтинентал. трогів. На наступ. (конструктив.) етапі вже переважали зусилля стиску, і до початку пізньої крейди всі енсиматичні троги замкнулися, залишивши докази свого існування у вигляді фрагментів магматич. комплексів відповід. генези. Така геодинам. еволюція в Карпат. регіоні зумовила як його тектонічну зональність, так і закономірності розміщення родовищ нафти та газу, зокрема й за фазовим складом вуглеводнів.

Завантажити статтю