Карпатські бджоли

КАРПА́ТСЬКІ БДЖО́ЛИ Уперше на цінні властивості сірих (чистопород.) К. б. Закарпаття звернули увагу чеські вчені (А. Седлачек, І. Кітцберґер) у 1920-х рр. Усебічне вивчення морфології і госп. ознак породи розпочато в 2-й пол. 1960-х рр., зокрема співроб. каф. бджільництва Моск. с.-г. академії під керівництвом Г. Аветисяна. Осн. роботи з селекції і репродукції виконували на пасіках Закарпаття. Від поч. 1990-х рр. удосконалення племін. якостей К. б. продовжують фахівці відділу селекції і репродукції карпат. бджіл (м. Мукачеве Закарп. обл.) Інституту бджільництва НААНУ (відселекціоновано 3 типи — Говерла, Рахівський, Вучківський; завершується селекція 4-го типу — Синевир). Характер. ознаками К. б. є висока зимостійкість, значна плодючість маток, інтенсив. весняний розвиток, тривалий віковий період льотно-збирал. діяльності, здатність використовувати слабкі й сильні медозбори, миролюбність (спокійно поводяться на стільниках і не злітають під час огляду гнізда), малорійливість, широка флороміграція, біла суха печатка, стійкість до захворювання на нозематоз. Вони найбільше підходять для виробництва пакетних бджолиних сімей. Чистопородні робочі бджоли мають сірий колір тіла зі сріблястим опушенням тергітів, довгий хоботок (6,3–6,7 мм), довжину крила 9,3–9,6 мм, кубітал. індекс 2,3–2,6, вагу при народженні 110 мг. Матки в період інтенсив. яйцекладки відкладають у середньому за добу 1500–1800 яєць, мають вагу 230–360 мг, світло-, темно-каштанове і навіть чорне забарвлення. Чистопород. трутням властиве коричневе, рідше — сіре опушення спин. щитка грудей. Відповідно до плану пород. районування та Закону України «Про бджільництво» (2000) розведенням К. б. займаються в Закарп., Івано-Фр., Терноп., Львів., Волин., Рівнен., Чернів. обл. та АР Крим. Див. також Бджільництво.

Завантажити статтю