Електронмаш

Визначення і загальна характеристика

«ЕЛЕКТРОНМА́Ш» — науково-виробниче під­приємство радіо­електрон­ної галузі промисловості та приладобудува­н­ня. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Роз­таш. у Києві. Засн. 1965 як завод електрон. обчислюв. і керуючих машин на базі окремих під­роз­ділів заводу «Радіо­прилад» для забезпече­н­ня СРСР обчислюв. технікою. До 1972 під­приємство спів­працювало з Ін­ститутом кібернетики АН УРСР під керівництвом В. Глушкова. У 1960-х рр. на «Е.» освоєно виготовле­н­ня обчислюв. керуючих машин серій «Мир»,«Дні­про-1», «Дні­про-2», ЕОМ для роз­кроюва­н­ня тканин «Каштан». Від 1972 — Вироб.-тех. обʼ­єдн., пере­йшло на випуск ЕОМ М 4030, М 6000, СМ 3, СМ 4, СМ 1420, СМ 1425, СМ 1702, СМ 1800, СМ 1810, які використовували майже в усіх сферах нар. господарства. У 1-й пол. 1970-х рр. у складі обʼ­єдн. створ. НДІ периферій. устаткува­н­ня та завод засобів обчислюв. техніки в м. Глухів (Сум. обл.). 1989 інженерами «Е.» роз­роблено сімейство мікро-ЕОМ «Пошук» та на їхній базі учбово-інформ. комплекси, які широко використовували у навч. закладах України та СРСР. У 1990-х рр. на під­приємстві здійснено рекон­струкцію та модернізацію виробництва. Нині воно має наук. і вироб. потенціал та закінчені цикли мех., гальваніч., складал. виробництва для виготовле­н­ня сучас. компʼютерів і комплексів, зокрема й з тех. захистом інформації «PLUTON»; навч.-компʼютер. комплексів; пере­творювачів електро­енергії борт. мереж електротранс­порту: для тролейбусів і трамваїв — ИПТ 820/28-160 — ИПТ 820/28-60, для залізнич. вагонів — ІН110/220-3600, ПЕВК 110/380, для вагонів метро — БЕНЦ; електрон. систем упр. для потуж. вітро­електро­установок; швидкіс. електрон. лічильників газу левітац.-імпульс. типу «ЛИС-І» і автоматиз. систем обліку газу та контролю за його роз­рахунками; широкого спектру електрон. контрол.-касових апаратів ГНОМ 302, ЕРА 201, ЕРА 202, ЕРА 212. У 2005–08 спільно з вченими Ін­ституту кібернетики НАНУ роз­роблено та впроваджено у виробництво сімейство інтелектуал. паралел. компʼютерів «ІНПАРКОМ» (-8, 16, 32, 64, 128, 256). Тут також проводять під­готовку кваліфік. фахівців з обслуговува­н­ня та екс­плуатації виробів влас. виробництва. «Е.» екс­портував ЕОМ «Мир» у Німеч­чину, Болгарію, Угорщину, Югославію, Чехословач­чину, Польщу, Алжир, Фінляндію, на Кубу, ЕОМ ЕМРТ для роз­кроюва­н­ня тканин — в Угорщину, Болгарію, ЕОМ М 4030, М 4030-1 — в Індію, Німеч­чи- ну, Чехословач­чину, Болгарію, Польщу, Угорщину, ЕОМ СМ-3, СМ-4 — у Фінляндію, Польщу, Чехословач­чину, Німеч­чину, Болгарію, на Кубу, ЕОМ СМ-1810 — у Швецію, Фінляндію, компʼютери «PLUTON» — у Бельгію, Австрію, Німеч­чину, Велику Британію, Францію, Грецію, США, Канаду, РФ, Азейбарджан, вироби силової електроніки — у РФ, Білорусь, Молдову, шафи упр. ВЕУ-600 — в Індію. У 1965–86 «Е.» очолював А. Незабитовський, 1986–90 — А. Назарчук, від 1990 — В. Мова. 1971 під­приємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 1976 за роз­робле­н­ня та освоє­н­ня комплексу М 4030 А. Незабитовського, С. Забару (1966–86 — за­ступник директора з наукової роботи), В. Харитонова, Ю. Ожиганова, В. Афанасьєва, Е. Сакаєва, О. Мельниченка від­значено Державною премією УРСР у галузі н. і т., 1981 за роз­робле­н­ня та організацію серій. випуску обчислюв. комплексів СМ 3 й СМ 4 А. Незабитовського, В. Афанасьєва, С. Забару — Державною премією СРСР у галузі н. і т., 1984 за роз­робле­н­ня автоматиз. комплексу діагност. контролю склад. блоків електрон. апаратури (системи КОДІАК) В. Сидоренка, М. Берштейна, О. Рук­каса — Державною премією УРСР у галузі н. і т. 1986 комплекс АРМ2-01 від­значено золотою меда­л­лю на Ляйпциз. між­нар. ярмарці (Німеч­чина), 1992 комплекс «Пошук» — сріб. меда­л­лю на ВДНГ СРСР, 2004 навч. комплекси та інтелектуал. компʼютери — сріб. медалями на 4-му Моск. між­нар. салоні ін­новацій та інвестицій.

Літ.: Лидер компьютерной промышлен­ности в Украине: На­учно-производствен­ное объединение «Электронмаш» // Б. Н. Малиновский. Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине. К., 1998.

Я. В. Антонюк

Завантажити статтю