Костел

КОСТЕЛ (КОСТЬОЛ) (польс. kosciol — церква, від лат. castellum — укріпле­н­ня) — римо-католицька культова споруда (див. також Католицизм і Католи­цька Церква). З архіт. по­гляду бувають базилікові (базиліка — будівля у формі витягнутого пря­мокутника, поділеного всереди­ні двома по­здовж. рядами колон); прямокутні з апсидою — пів­­круглим або гранованим ви­ступом, що здебільшого має своє пере­кри­т­тя; хрестоподібні; у ви­­гляді ротонди (круглої у плані буді­влі) або склад. форми. Споруда К. за­звичай складається з однієї або трьох нав (нефів) — просторів між двома по­здовж. рядами вер­тикал. опор. На філари (стовпи) з попруж. арками спираються хре­стові або напів­циркул. склепі­н­ня з роз­палубками чи без них. У наві або кількох навах роз­міщують ам­вон — місце для чита­н­ня священ. писа­н­ня, виголоше­н­ня про­повіді та ін. церк. від­прав; довгі деревʼяні лави з під­ставками для колін молільників; сповід­альниці (конфесіонали). Ін. важливою ча­стиною К. є пресбітерій — під­ви­ще­н­ня для вівтаря. Над перед. частиною нави влаштовують хо­ри, на яких роз­міщують орган. Біля входу встановлюють кропильницю — резервуар з освяче­ною водою. Іноді у великих К. є крипт — склеп для зберіга­н­ня мо­щей святих. Зовні до нефів і пре­сбітерію інколи прибудовують ка­плиці. К. здебільшого орієнто­вано пресбітерієм на Сх., хоча й трапляються винятки, зумовлені причинами не богослужб. характеру, а, напр., необхідністю вписати храм у міську забудову. Центр. наву створюють пе­ре­важ­но вищою за бічні, над нею дах — дво­схилий, над бічними навами — одно­схилий. На зх. фасаді у центр. наві прилаштовують фрон­тон, над бічними — башти. У ба­гатьох К. над їхніми зх. частина­ми зведено дзвіницю, над сере­дохрестям — пере­тином гол. на­ви і транс­епту споруджено сигнатурку (невеличку вежу з малим дзвоном); іноді середохре­стя пере­крите банею. Всереди­ні К. оздоблюють роз­писами, скульптурами, мозаїками, вітра­жа­ми, живопис. полотнами на ре­ліг. теми. У наві має бути 14 зобра­жень (станцій) Страстей Гос­подніх. Скульп­тури також мо­жуть прикрашати храм зовні. За статусом К. поділяють на кафедрал. (єпис­коп.), парафіял. і при­писні (філіал.). Катол. храми з особл. папськими привілеями на­зивають базиліками. В Україні є лише одна — Успі­н­ня Пресвя­тої Діви Марії архі­­кафедральна базиліка у Львові (памʼятка сакрал. архітектури 14–18 ст.). Фарний К. — давня назва міського парафіял. К., нині вжи­вають на по­значе­н­ня най­старішого К. міста чи гол. храму деканату. Роз­різняють також К. замкові, монастир., цвинтарні, шпитал. тощо. Історично склалося, що на території України найбільшу кількість К. зведено на Галичині, Волині, По­ліс­сі, Поділ­лі та Київщині, де зав­жди мешкали великі польс. гро­мади. Низку К. на укр. землях пе­ретворено на православні храми після поділів Польщі в ос­тан. чв. 18 ст., а та­кож зруйновано більшов. владою у 1920–30-х рр.

Серед найви­значніших па­мʼяток камʼяної архітектури, споруджених пере­важно у стилі го­тики та бароко, а також класи­ци­зму, рококо, ренесансу, нео­­готи­ки та неоренесансу, — Ус­пі­н­ня Пре­святої Діви Марії у м. Керч (1840-і рр.), Непороч. зача­т­тя Пресвятої Діви Марії у м. Ялта (1898–1906) АР Крим; єзуїтів (1610–17), домініканців (1624–1760) у Він­ниці, св. архістратигів Петра і Павла (1616–1787), св. Анни (1811) у м. Бар, Святої Трійці у смт Браїлів Жме­рин. р-ну (1767–91), Непороч. зача­т­тя Пресвятої Діви Ма­рії у с. Мурафа Шаргород. р-ну (1786–91) Вінн. обл.; єзуїтів (нині св. архі­стратигів Пе­тра і Павла, 1606–10), бернардинців (нині право­слав. собор Святої Трійці, 1752–55) у Луцьку, Посла­н­ня апостолів (1718–55), Йоакима та Анни (1752) у м. Во­лодимир-Волинсь­кий, Свя­тої Трійці у с. Затурці Локачин. р-ну (1642–46) та у смт Олика Ківерців. р-ну (1635–40) Волин. обл.; св. Йосипа у Дні­­­пропетровську (1887–90), св. Ми­колая у м. Дні­продзержинськ Дні­­проп. обл. (1895–97); Воздвижен­ня Святого Хреста у м. Єнакієве Донец. обл. (нині Терези Ка­лькут­ської, 1898–1906); св. Софії (1737–51), св. Йоана з Дуклі (1842) у Житомирі, св. Варвари у м. Бердичів (1826), Різдва Пресвятої Діви Марії у м. Коростишів (1779–96), св. Анни у м. Малин (1884), св. Антонія у с. Стара Ко­тельня Андрушів. р-ну (1786) Житомир. обл.; Георгія Мученика в Ужгороді (1762–66), св. Мартина з Туру в м. Мукачеве Закарп. обл. (1905); Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську (1672–1703), домінікан. монастиря у смт Бого­родчани (1742–61), бернарди­нців у смт Гвіздець Коломий. р-ну (1723–35) Івано-Фр. обл.; св. Олександра (1817–42), св. Миколая (1899–1909) у Києві, св. Івана Хрестите­ля у м. Біла Церква (1796–1812), Воздви­же­н­ня Святого Хреста у м. Фас­тів (1903–11) Київ. обл.; берна­р­динців (1600–30), єзуїтів (нині св. апостолів Петра і Павла, 1610–30), Стрітенський (1642–44), св. Миколая (1737), св. Ельж­бети (1911) у Львові, св. Марка у с. Варяж (1688–93), Успі­н­ня у м. Угнів (1695) Сокал. р-ну, Усіх Святих у с. Годовиця Пустомитів. р-ну (18 ст.), св. Варфоломія у м. Дро­гобич (кін. 14 — 16 ст.), Воз­несенський у м. Золочів (1731–63), св. Миколая у смт Куликів Жов­ків. р-ну (1538), Непороч. за­ча­т­тя Діви Марії у смт Лопатин Радехів. р-ну (1772), св. Мар­тина у с. Нове Місто (1463, 1512), св. Мартина у с. Скелівка (кін. 15 — поч. 16 ст.) Старосамбір. р-ну, св. Ан­онія у смт Олесько Буського р-ну (1739), Усіче­н­ня голови св. Іва­на Хрестителя (1568 — се­ред. 19 ст.), св. Станіслава (1709) у м. Самбір, Різдва Пресвятої Богородиці у м. Стрий (1425), Святого Духа у м. Червоно­град (1710-і рр.) Львів. обл.; св. Йоси­па Обручника у Миколаєві (1896); Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії (1847–53, у рад. час знищено ко­лони та мармур. оздобле­н­ня), св. архістратига Петра (1913) в Одесі; св. Антонія у с. Великі Ме­жирічі Корец. р-ну (1702–25), св. Івана Хрестителя у м. Дубро­виця (1695–1701), Благовіще­н­ня у смт Клевань Рівнен. р-ну (1630), Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії у м. Острог (пере­буд. 1442 з право­слав. церкви) Рівнен. обл.; Васи­ліян. монасти­ря у м. Бучач (1753–70), Ігнасія Ло­йоли у м. Креме­нець (1731–43), Святої Трійці у смт Микули­н­ці Теребовлян. р-ну (1761–79), Пресвятої Трійці у м. Під­гайці (1634), св. Станісла­ва у м. Чорт­ків (1619, пере­буд. на поч. 20 ст.) Терноп. обл.; Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії у Харкові (1887–91); Пресвятого Серця Ісу­са Христа в Херсоні (1820-ті рр.); св. Войтеха у Хмельницькому (1753–91), св. Івана Хрестителя (поч. 17 ст.), св. Йосипа (1750–60) у м. Ізяслав, св. апостолів Петра і Павла (1428–1757), св. Миколая (1737–55), трінітаріїв (1750–65), францисканців (1517–1672) у м. Камʼянець-Подільський Хме­льн. обл.; Успі­н­ня Пресвятої Ді­ви Марії у м. Сміла (1818–27), св. Анни у м. Тальне (1702), Ус­пі­н­ня Пресвятої Діви Марії у м. Умань (1825) Черкас. обл. На Зх. Україні збереглася й значна кількість деревʼяних римо-катол. храмів, зокрема св. Анни у м. Ко­вель Волин. обл. (1771), Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії у с. Раденичі Мостис. р-ну (1754), св. Франциска Борджія у с. Роз­луч Турків. р-ну (1901–02), Від­ві­да­н­ня Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Теклі у с. Та­дані Ка­мʼянка-Бузького р-ну (18 ст.) Львів. обл.

Із набу­т­тям незалеж­ності в Україні роз­почалося масове будівництво нових К., які подекуди мають досить витончені та величні архіт. форми. Остан. ча­сом зведено із за­стосува­н­ням як традиц., так і найсучасніших сти­льових особливостей римо-катол. культ. споруди: Божого Ми­лосердя у Він­ниці (1996–2001), св. Йосипа Ремісника у Донець­ку (2006), Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії у м. Кривий Ріг Дні­проп. обл. (2000–07), св. Власа у м. Ан­друшівка (2010), Матері Божої Фатімської у смт Довбиш Баранів. р-ну (1991–95), Воздвижен­ня Христа Господнього у м. Олев­ськ (кін. 1990-х рр.) Житомир. обл., Бога-Отця Милосердного у Запоріж­жі (1999–2004), Різдва Пресвятої Діви Марії у м. Бер­дянськ Запоріз. обл. (2001–13), Івана-Павла ІІ у смт Ворзель Ір­пін. міськради (2010–13), Преображе­н­ня Господнього у м. Бо­ри­спіль (2000–02), Пресвятої Трій­ці у м. Обухів (поч. 2000-х рр.) Київ. обл., Святого Духа у Кіро­во­граді (1997–2002), Воздвиже­­н­ня Хреста Господнього у Полта­ві (2002–04), св. Йосипа у м. Кре­менчук Полтав. обл. (2005–08), Зісла­н­ня Святого Духа у Чернігові (2003–08), Матері Божої Фа­тімської у м. Конотоп Сум. обл. (2005), Матері Божої Святого Ро­зарію в Миколаєві (2008–13). Ни­ні продовжується будівництво 2-х К. у Києві.

Л. В. Журило, А. І. Шушківський

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю