ВАВИ́ЛОВ Євген Микола­йович (13. 02. 1923, Москва — 25. 04. 1978, Київ) — фахівець у галузі кібернетики. Доктор технічних наук (1966), професор (1967). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Харків. артилер. радіотех. академію (1955). Працював у Київ. вищому інж.-радіотех. училищі (1955–71); Київ. університеті (1971– 72): професор кафедри теор. кібернетики; Київ. політех. ін­ституті (1972– 78): завідувач кафедри обчислюв. техніки, від 1973 — засн. і завідувач кафедри приклад. математики. Роз­вивав теорію електрон. цифр. машин, зокрема методи синтезу їх схем із за­стосува­н­ням апарату матем. логіки та алгебри, теорію дис­крет. автоматів. Працював над створе­н­ням логіч. мереж на порогових елементах, спеціалізов. засобів обробки інформації, елементів і вузлів ЕОМ. Один із засн. теорії обчислюв. техніки, засн. наук. школи з дис­крет. математики.