Бернштейн Самуїл Борисович
БЕРНШТЕ́ЙН Самуїл Борисович (Бернштейн Самуил Борисович; 03. 01. 1911, с-ще Баргузин, нині Бурятія, РФ — 06. 10. 1997, Москва) — російський мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1946), професор (1948), член-кореспондент Болгар. (1963) та Македон. (1969) АН. Закін. Моск. університет (1931). У 1934–38 працював завідувач кафедри болгар. мови в Одес. університеті; від 1939 — у Моск. університеті: 1947–70 — завідувач кафедри слов’ян. філології; одночасно 1946–75 — зав. сектору слов’ян. мовознавства, 1976–91 — керівник дослідниц. групи Інституту слов’янознавства АН СРСР. Досліджував історію слов’ян. мов і народів, діалектогенез, діалектну основу літ. мов, слов’ян.-східнороман. зв’язки, етноістор. і лінгвіст. проблеми карпатознавства, питання лінгвогеографії, історію мовознавства, укр. діалекти карпат. ареалу, болгар. говірки в Україні (зокрема в Бессарабії та Приазов’ї). Посмертно видано зб. статей Б. «Из проблематики диалектологии и лингвогеографии» (Москва, 2000).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Атлас болгарских говоров в СССР. Москва, 1958. Ч. 1–2 (співавтор); Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Москва, 1961. Т. 1; 1974. Т. 2 (співавтор); Болгарско-русский словарь. Москва, 1966; Карпатский диалектологический атлас. Москва, 1967. Ч. 1–2 (співавтор).
Рекомендована література
- Толстой Н. И. Шестьдесят лет служения славистике: К 80-летию С. Б. Бернштейна // Studia slavica. Москва, 1991;
- Иванов В. Самуил Борисович Бернштейн // Общеславянский лингвистический атлас: Мат. и исследования 1994–96. Москва, 2000.