КАРПІ́НСЬКИЙ Олександр Михайлович (26. 09. 1869, м. Сувалкі, нині Під­ляського воєводства, Польща — 15. 06. 1929, Рівне) — громадсько-політичний діяч, дипломат. Здобув юридичну освіту. Працював в окружному суді Чернігова. 1917 вступив до УПСФ. Від листопада 1917 — товариш генерального секретаря внутрішніх справ і комісар церковних справ в уряді В. Вин­ниченка; від липня 1918 — член Ради МЗС Української Держави. Зробив значний внесок у залуче­н­ня стихійно організованих під­роз­ділів Вільного козацтва до охорони громадського порядку та боротьби зі злочин­ністю. У жовтні 1918 при­значений послом до Варшави, однак не при­ступив до викона­н­ня обовʼязків через антигеть­манське пов­ста­н­ня, 1919 — головою Над­звичайної дипломатичної місії УНР у Югославії. Від 1920 проживав у Рівному, мав власну адвокатську контору. Голова ради місцевого осередка товариства «Просвіта». Від 1922 — делегат польського сенату від УНДО та голова Українського сенаторського клубу. Його імʼям на­звано вулицю в Рівному.