КАЛМИКО́ВА Олександра Михайлівна (26. 12. 1849(07. 01. 1850), м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 01. 04. 1926, м. Дєтське Село, нині Пушкін Ленінгр. обл., похов. у Ленін­граді, нині С.-Петербург) — педагог, видавець. Закін. Жін. гімназію в Катеринославі (1868). Від­тоді викладала у навч. закладах Одеси (за ін. даними — Катеринослава), Сімферополя, Харкова (у неділ. школі Х. Алчевської), С.-Петербурга. Друкувалася в г. «Южный край», ж. «Рус­ская школа», у ж. «Мир» вела рубрику «Обзор поточной литературы». Фінансувала вид. г. «Искра» і ж. «Заря». Працювала у ред. ж. «Начало» і «Новое слово», зокрема очолювала бібліогр. від­діли. У 1880-х рр. брала участь в організації неділ. шкіл у Харкові й С.-Петербурзі. 1913–16 читала лекції на Петрогр. Фребелів. курсах (нині С.-Петербург), у Нар. університеті Шанявського в Москві. Після 1917 викладала у Ленінгр. пед. ін­ституті. Спів­працювала з дит. ж. «Игрушечка» та «Жаворонок», видавництвом «Посредник», разом з Л. Толстим під­готувала кн. «Греческий учитель Сократ» (Москва, 1886). У 1890–1901 — власниця книжк. складу в С.-Петербурзі, забезпечувала літ-рою земські школи і нар. б-ки. 1893–1901 видавала наук.-популярні книги в серіях «Жизнь прежде и теперь», «Силы природы и труд человека» та ін. Кошти, отримані від видавн. діяльності, надавала просвітн. організаціям. Брала участь в укла­дан­ні 3-том. критико-бібліогр. посібника «Что читать народу?» (т. 1, Х., 1885; т. 1–3, С.-Петербург, 1888–1906), який 1889 від­значено Золотою меда­л­лю Париз. всесвіт. ви­ставки. Авторка спогадів «Встречи с Л. Н. Толстым» // «Вест. лит-ры», 1921, № 9(33); низки збірок худож. творів для дітей. Літ. салон К. від­відували ві­домі письмен­ники, зокрема М. Горький, Д. Мережковський; вона допомагала молодим літераторам. Мала широке коло спілкува­н­ня: товаришувала з В. Засулич, В. Леніним, була колегою Н. Крупської. У її сімʼї виховувався П. Струве. У Дні­пропетровську біля приміще­н­ня гімназії, у якій навч. К., їй встановлено памʼятник.