Калуєв Валерій Георгійович — Енциклопедія Сучасної України

Калуєв Валерій Георгійович

КАЛУ́ЄВ Валерій Георгійович (18. 10. 1943, с. Михайловка Примор. краю, РФ) – скульптор. Чл. НСХУ (1985). Закін. Київ. худож. ін-т (1971; майстерня В. Бородая). Працював у ньому 1973–77 викл. скульптури ф-ту реставрації; водночас на Київ. скульптурно-живопис. комбінаті: 1973–75 – гол. художником твор. майстерень; 1988–95 – експертом зі скульптури при Мін-ві культури України. Учасник всеукр. (від 1971), всесоюз. (від 1983) мист. виставок. Окремі роботи зберігаються у ДТГ (Москва).

Тв.: композиція «Перші прикордонні бої» (Музей Великої Вітчизн. війни у Києві, 1972–81, співавт.); скульптура – «Жіночий портрет» (1974), «Муза живопису» (фасад Будинку художника у Києві, 1977), «За землю» (1983), «Партизан» (1984), «Фронтова весна» (1985); рельєфи – «Дніпро» (фасад будівлі «Укррічфлот», 1978), «Олімпійський вогонь» (1980; обидва – у Києві); пам’ятник загиблим воїнам-односельчанам (Черніг. обл., 1995).

Л. Е. Шлейєрн

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
Л. Е. Шлейєрн . Калуєв Валерій Георгійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10679 (дата звернення: 08.05.2021)