КАЛЮ́ЖНА Галина Михайлівна (03. 04. 1958, м. Біла Церква Київ. обл. — 17. 03. 2011, Київ) — поетеса. Дружина О. Орача. Член НСПУ (1999). Літ. премія ім. В. Симоненка (2000). Закін. Вінн. пед. ін­ститут (1982). Учителювала; від 1995 — у Нац. університеті харч. технологій; водночас від 2002 — в Академії муніцип. упр. (обидва — Київ). Авторка і ведуча про­грами «Гармонія душі» (Укр. радіо, від 2007). Дебютувала 1974 віршем «Зацвів чагарник посивілий» у г. «Ленінський шлях» (Біла Церква). Авторка зб. «Забута ікона» (Чц., 1997). Пере­кладала з російської мови (зокрема поезії О. Матвєєва). Низку її поезій поклав на музику композитор П. Дворський («Не забудьте мене…», «Золоте весі­л­ля», «Мелодія для сина», «Покладу на музику дороги», «Почу­т­тя», «На далекі вогні», «Тільки моє», «Прощай!», «Наша роз­мова довга», «Забута ікона», «Не від­літай!», «Ночі коха­н­ня», «Спогад» та ін.).