Київське товариство повітроплавання

КИ́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО ПОВІТРОПЛА́ВА­Н­НЯ — добровільне науково-технічне і спортивне товариство сприя­н­ня роз­виткові авіації і повітроплавання. Діяло 1909–15. Чл.-засн. — дворяни В. Мержанов та А. Захаріяшевич, поручик запасу Б. Решетилов. Діяльність Товариства поширювалася на всі укр. землі Рос. імперії, окрім Одеси, де був свій аероклуб, та Харкова, де функціонувала філія 7-го повітроплав. від­діл. Рос. тех. товариства. До його складу входили різні верстви насел. — вчені, держ. та військ. чиновники, купці, банкіри, інж., держ. службовці, студенти, викладачі, селяни. Товариство проводило повітроплавні ви­ставки (серед ві­домих — у січні 1911 та березні 1912), на яких демонструвало літаки, сконстру­йовані його членами, та нову літературу з авіац. тематики, влаштовувало благодійні вечори («аеробали»), організовувало польоти та навч. пілотів на громад. засадах (до квітня 1913 дипломи авіаторів отримали 15 осіб), за­ймалося облаштува­н­ням аеро­дромів (діяв влас. аеро­дром на Куренівці у Києві). У серед. 1911 у роз­поряджен­ні Товариства було 12 літал. апаратів різних систем, кількість чл. становила бл. 120 осіб. У березні 1913 особова комісія, до якої уві­йшли О. Карпека, голова наук.-тех. комітету І. Родзевич та льотчики 7-ї повітроплав. роти, роз­робила положе­н­ня, правила при­йому, ін­струкції з навч. та проект кошторису Авіац. школи Товариства на Куренів. аеро­дромі. У звʼязку із по­стій. не­стачею коштів та поч. 1-ї світової війни (втратило свій вплив на авіац. життя у місті) ліквідоване.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю